Йоганн-Георг III

Йоганн-Георг III
Народився	20 червня 1647(1647-06-20)[1][2] Дрезден, Священна Римська імперія[3]
Помер	12 вересня 1691(1691-09-12)[1] (44 роки) Тюбінген, Німеччина[3]
Поховання	Freiberg Cathedrald
Країна	Саксонське курфюрство
Діяльність	правитель, політик, маршал
Галузь	аристократія[4], політика[4] і військова справа[4]
Знання мов	німецька[4]
Суспільний стан	шляхтич[d][4]
Посада	Курфюрст
Військове звання	генерал
Конфесія	лютеранство
Рід	Веттіни
Батько	Йоганн-Георг II
Мати	Магдалена Сибілла Бранденбург-Байройтська
Брати, сестри	Ердмута Софія Саксонська
У шлюбі з	Анна Софія Данська
Діти	Йоганн-Георг IV, Август II Фрідріх[5] і Johann Georg Maximilian Fürstenhoffd
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Йоганн-Георг III (нім. Johann Georg III; 20 червня 1647, Дрезден — 12 вересня 1691, Тюбінген) — курфюрст саксонський з 1680 року, представник Альбертинської лінії Веттинів.

Йоганн-Георг III — єдиний син Йоганна-Георга II і Магдалени Сібілли Бранденбург-Байрейтської, тому його з дитинства виховували як спадкоємця престолу. У 1680 році після смерті батька він успадкував титул курфюрста Саксонії; також він став маршалом Священної Римської імперії. За свою любов до військової справи отримав прізвисько «Саксонський Марс».

Йоганн-Георг III нагадував свого батька любов'ю до задоволень, музики, італійських співаків. У 1685 році він зустрів венеціанську оперну співачку Маргариту Саліколу і привіз її в Дрезден (не тільки як співачку, а й в якості офіційної фаворитки). Маргарита Салікола розпочала нову еру в дрезденської опері, в якій до цього домінували кастрати. У 1686 році капеланом при дрезденському дворі став Філіп Якоб Шпенер, але не прижився, і у 1691 році перебрався до Берліна.

Тим часом герцогство поступово відновлювалося після Тридцятирічної війни. У 1685 році старе місто Дрездена було майже повністю знищений пожежею, і курфюрст найняв відомих скульпторів Вольфа Каспара і Бальтазара Пермозера для перебудови міста в новомодному стилі бароко.

Ставши курфюрстом, Йоганн-Георг знизив витрати на утримання двору і приступив до створення постійної армії з 12 тисяч осіб за зразком Бранденбурзького маркграфства. В якості вищої військової керуючої структури була створена Таємна військова канцелярія («geheime Kriegskanzlei»). Заради армії курфюрст майже повністю закинув домашні справи.

У зовнішній політиці Йоганн-Георг припинив двозначні відносини з Францією, намагався зблизитися з курфюрстом бранденбурзьким, допомагав імператору у війні з турками, особисто брав участь у Віденській битві і подальших походах. У 1686 році він не став вступати в Аугсбурзьку лігу, але в березні 1688 року особисто прибув до Гааги, щоб обговорити з Вільгельмом Оранським, Георгом Вільгельмом Брауншвейг-Люнебургским і Фрідріхом Вільгельмом Бранденбурзьким можливі кроки з протидії Людовику XIV. Коли в 1689 році почалася війна, він прийняв на себе, незважаючи на хворобу, командування імперською армією. Помер на початку військових дій.

Йоганн-Георг III одружився з Анною Софією Данською (1647—1717), дочкою данського короля Фредеріка III. Весілля відбулося в Копенгагені 9 жовтня 1666 року. Дружина подарувала Йогану двох синів:

• Йоганн-Георг IV (18 жовтня 1668 року — 28 травня 1694 роки) — курфюрст Саксонії та
• Фрідріх Август (22 травня 1670 року — 1 лютого 1733 року) правитель Саксонії, король Польщі.

Попередник Йоганн-Георг II

Курфюрст Саксонії 1680-1691

Наступник Йоганн-Георг IV