Йоган Генріх Мюнц

Йоган Генріх Мюнц
Народження	28 вересня 1727(1727-09-28)[1][2][…]  Мюлуз
Смерть	травень 1798 (70 років)
	Кассель, Гессен, Німеччина
Країна	Німеччина Швейцарія
Діяльність	художник, архітектор, інженер, військовий інженер, ландшафтний архітектор, рисувальник, підрядник
Роки творчості	1742[1] — 1798[1]
Роботи в колекції	Штедель, Національна галерея мистецтв, Єльський центр британського мистецтваd і Музей Бойманса - ван Бенінгена[4]
Йоган Генріх Мюнц у Вікісховищі

Йоган Генріх Мюнц (нім. Johann Heinrich Müntz, фр. Jean Henri Müntz, пол. Jan Henryk Müntz; 28 вересня 1727(17270928), Мюлуз — 1798, Кассель) — художник-портретист, пейзажист, архітектор, військовий інженер. Мюнц був всебічно обдарований і працював в Європі та багато подорожував. Як інженер армії здобув освіту в Франції. Подорожував до Іспанії, Італії. Працював в Англії.

Йоган Генріх Мюнц народився 28 вересня 1727 року в м. Мюлуз, Ельзас.

Інтереси Мюнца розвивалися в різних напрямках — від гірничої справи / геології (цій темі в його нотатках приділено досить багато уваги) і ботаніки до архітектури, картографії та військової справи. Більшою мірою він відомий як художник, меншою — як архітектор. Добре володів чотирма мовами — французькою, англійською, німецькою та нідерландською.

У віці 22 років Мюнц залишив рідний край і почав свою нескінченну подорож, яка тривала майже півстоліття. У 1748 р. він відвідав Іспанію, в 1749—1753 рр. був в Італії, звідки в 1753, перетинаючи Європу, вирушив до Англії, де прожив до 1763 р.

В Англії він відомий як архітектор, який стояв біля основ формування інтересу до стилю неоготики, що зароджувався. Адже Мюнц потрапив в вузьке коло людей, які стояли біля витоків «готичного ренесансу». Коли в Англії справи не склалися, він знову вирушив в дорогу, перетнув Європу, в 1762 р. відвідав Єрусалим, в 1763—1764 рр. побував в Греції.

Період життя з кінця 1760-х і до 1777 рр. пов'язаний з Голландією. Тут він захопився процесом виплавки срібла і міді, тому влаштувався працювати на монетному дворі під Амстердамом.

1779 року Мюнц приїхав до Варшави, а потім вирушив до Гродно (до речі, щоб туди дістатися, він продав частину своїх робіт королю Станіславу Августу), де вступив на військову службу і почав співпрацю зі Станіславом Понятовським. У Гродно Мюнц, ймовірно, деякий час працював викладачем у місцевому Кадетському Корпусі. Відомо також, що в 1781 році він був членом місцевої масонської ложі.

Як архітектор в Польщі Мюнц практично не працював, а ось на території України за його проєктом був побудований вцілілий до наших днів палац в Корсуні-Шевченківському (Черкаська обл.), який поєднав в собі риси мавританської архітектури (з ними Мюнц познайомився в Іспанії) і неоготики (в цьому напрямку він працював в Англії). Після того як Мюнц захворів, його роботу закінчив польський архітектор, англійського походження Джон Ліндсей.

Подорожував багато по Україні. Багато його робіт з описами українських міст та краєвидів знаходяться в щоденнику його подорожі. Подорожі Мюнца по Україні були багато в чому продиктовані маршрутами пересування Станіслава Понятовського. У 1778 р. Станіслав Август схвалив передачу під контроль племінника Канівського староства, а м. Корсунь було обране Станіславом в якості майбутньої головної резиденції.

У подорожах з Понятовским нинішніми землями Польщі, України, Молдови і Білорусі Мюнц провів літні сезони 1779—1783 рр., а навесні і влітку 1784 рр. самостійно подорожував по Польщі, в райони Кракова і Кельців.

1785 року Йоган Генріх Мюнц здійснив з Понятовським подорож до Італії.

Помер в 1798 в Касселі.

У Касселі є йому пам'ятник.

• Митці і маєтки України

• Мицик Ю. А. Мюнц Жан-Анрі [Архівовано 3 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 142. — ISBN 978-966-00-1061-1.
• Jana Henryka Müntza podroże malownicze po Polsce i Ukraine: 1781—1783. — Warszawa, 1982. — 355 s. (пол.)
• Дракохруст Е. И. Альбом-дневник И. Г. Мюнца: 1781—1783 гг. — Труды государственного исторического музея СССР, 1941 г., т. 14, с. 153—187.
• Дракохруст Е. И. Документы о правобережной Украине 18 в.: альбомы и дневники Иоганна-Готлиба Мюнца. — Историк-марксист, 1940 г., № 9, с. 130—134.
• Чухліб Тарас. Подорожі Йогана Генріха Мюнца Україною та його унікальні малюнки у дофотографічний час // Україна XVIII століття у малюнках Йогана Генріха Мюнца. - Київ, Видавництво "Мистецтво", 2022. - 208 стор.

• Україна XVIII століття у малюнках Йогана Генріха Мюнца / Упор.: Тарас Чухліб. Пер. з фрвнц. Зої Борисюк. - Київ, Видавництво "Мистецтво", 2022. - 208 стор.
• Родічкіна О. Ян Генрих Мюнц и его роль в культуре Украины. — Вісник Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, 2000 р., № 1, с. 40 — 44, 8 іл.
• «Voyages pictoresques de la Pologne par Müntz 1781—1783» [Архівовано 7 січня 2017 у Wayback Machine.]

• Мюнц (Müntz) Жан-Анрі // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 5. Біографічна частина: А-М / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2014. — с.323-324