|
Казіс Грінюс
Казіс Грінюс, або Казіс Ґрінюс (лит. Kazys Grinius; 17 грудня 1866, с. Сяляма Буда, Саснавська волость, Маріямполе, Сувальська губернія, королівство Польське, Російська імперія — 4 червня 1950, Чикаго, США) — литовський політик, Президент Литовської республіки від 7 червня до 17 грудня 1926 року. ЖиттєписНародився в багатодітній селянській родині (7 хлопчиків, 4 дівчинки; два брати і дві сестри майбутнього президента рано померли[5]). Навчався в школі в Ошкіне, Лімаркаї, Маріямполе. Закінчив Маріямпольську гімназію (1887). Під час навчання в гімназії брав участь у поширенні газети «Аушра», брав участь у випуску рукописних газет. Закінчив медичний факультет Московського університету (1893). Під час навчання в університеті заарештовувався за участь у студентських заворушеннях (1889). Брав участь у національно-визвольному русі у нелегальному суспільстві литовських студентів, з 1888 писав для литовських газет та журналів «Летувішкас Балсас» (лит. Lietuviškas balsas), «Швеса» (лит. Šviesa), що друкувалися в Пруссії. У 1888 брав участь у першому з'їзді литовських демократів, на якому обговорювалися, зокрема, плани видання журналу «Варпас». Писав для цього журналу і його додатка «Укінінкас», редагував «Варпас». Ще до закінчення навчання в університеті восени 1892 працював в Мінську в пункті по боротьбі з холерою. Дев'ять місяців 1893 пропрацював судновим лікарем в Каспійському пароплавстві. З 1894 займався лікарською практикою в Маріямполі, пізніше в Вірбалісі, потім в Науместісі, в 1898-1903 — у Пільвішкяї, пізніше знову в Маріямполі. У 1905 і 1908-1910 жив у Вільнюсі, в 1906 — в Маріямполі. У 1905 брав участь як делегат Сувалкської губернії у з'їзді литовських громадських діячів в Москві. Неодноразово (1903, 1905, 1906, 1910) піддавався тюремного ув'язнення за участь в литовській суспільній та культурній діяльності. У період Першої світової війни перебував в евакуації в Кисловодську, де в період Громадянської війни в 1918 загинули його дружина Йоана та дочка Гражина. 1917 у Воронежі був обраний до Ради литовців Росії. 1919 у Парижі брав участь у діяльності делегації тимчасового уряду Литви на мирній конференції. Став головою Комісії з репатріації; займаючись питаннями повернення литовців на Батьківщину з німецького полону, надав допомогу приблизно 1 000 співвітчизників. Наприкінці 1919 повернувся до Литви, де був обраний депутатом Тимчасового Сейму від партії Ляудінінкі (Литовський народний союз селян). Обирався до Установчого, I, II і III Сеймів, у 1920-1922 роках був прем'єр-міністром Литви, підписавши на тій посаді мирний договір з РРФСР. У 1922 став завідувачем відділом медицини та санітарії Каунаського самоврядування. Президент ЛитвиУ 1926 III Сейм обрав Грінюса президентом Литви, але вже через півроку він був повалений внаслідок перевороту, організованого Антанасом Смятоною. Після відставки з посади президента працював у медичних та доброчинних організаціях. У період нацистської окупації Литви підписав 1942 року протест проти знищення євреїв та був висланий на рік у село Ажуола Буда. Влітку 1944 поїхав до Німеччини, 1947 переїхав до США, де був почесним президентом ЛНКС. РоботиАвтор праць з ботаніки, медицини, історії. Перекладав з польської та інших мов художню та науково-популярну літературу. Випустив два томи спогадів. ПерепохованняУ жовтні 1994 його останки були перенесені до Литви та перепоховані в його рідному селі. Нагороди
Пам'ятьУ 1922 і в 1996 роках випустили поштові марки Литви, присвячені Казісу Грінюсу. У зв'язку з 60-річчям Литовський університет в грудні 1926 присвоїв Грінюсу звання доктора лат. honoris causa. Ім'я Грінюса носить міст на шосе Шилуте — Русне, середня школа в Каунасі та гімназія в Казлу Руді. 16 лютого 1996 в Каунасі відкрили пам'ятник Грінюсу. Примітки
Посилання
Information related to Казіс Грінюс |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
