Кайо Жуніор
Луїс Карлос Саролі (порт. Luiz Carlos Saroli), більш відомий як Кайо Жуніор (порт. Caio Júnior; нар. 8 березня 1965, Каскавел — пом. 28 листопада 2016, Ла-Уніон) — бразильський футболіст, що грав на позиції нападника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер. Ігрова кар'єраНародився 8 березня 1965 року в Каскавелі, штат Парана. Починав займатися Футболом в молодіжних командах «Греміо» і «Каскавела». У 1985 році дебютував на дорослому рівні у складі «Греміо». За професійну кар'єру Кайо встиг пограти за низку клубів, серед яких, крім бразильських, були і декілька португальських — «Віторія» (Гімарайнш), «Ештрела» та «Белененсеш». Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Ріо-Бранко», за який виступав протягом 1999 року. Кар'єра тренераРозпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, очоливши тренерський штаб клубу «Парана», де колись грав. Але пропрацював недовго, всього сезон, і відправився в інший клуб. В подальшому як головний тренер в Бразилії Кайо Жуніор працював з чотирма грандами — «Палмейрасом», «Фламенго», «Ботафогу» і «Греміо», а також низкою інших бразильських клубів. Працював Кайо Жуніор і за межами рідної країни — тренував японський «Віссел» (Кобе), «Аль-Гарафу» з Катару і «Аль-Джазіру» та «Аль-Шабаб» (Дубай)[2], що представляють Об'єднані Арабські Емірати. Тренерська кар'єра, як і ігрова, у Кайо була насиченою і відрізнялася мінливістю. За всю кар'єру він лише у двох клубах затримався більш, ніж на сезон — в «Аль-Гарафі» та «Аль-Шабабі». 28 листопада 2016 року загинув у авіакатастрофі в Колумбії, разом з ним загинули багато гравців та повний склад тренерського штабу клубу «Шапекоенсе», яким Кайо керував з 2016 року[3]. Кайо Жуніор вивів свою останню команду в перший в історії фінал міжнародного турніру — Південноамериканського кубка, на перший вирішальний матч якого і летіла команда. Незабаром після виходу до фіналу Жуніор заявив: «Якщо я помру завтра, я помру щасливою людиною»[4]. Згодом посмертно Кайо з командою таки отримав титул переможця турніру на прохання суперників по фіналу[5]. Титули та досягнення
Примітки
Посилання
|