Кальмель-е-ле-В'яла

Кальмель-е-ле-В'яла; Calmels-et-le-Viala
Країна	Франція
Регіон	Окситанія
Департамент	Аверон
Округ	Мійо
Кантон	Сент-Аффрик
Код INSEE	12042
Поштові індекси	12400
Координати	43°56′48″ пн. ш. 2°45′11″ сх. д.H G O
Висота	269 - 574 м.н.р.м.
Площа	23,2 км²
Населення	194 (01.01.2021)
Густота	8,36 ос./км²
Розміщення
Влада
Мер; Мандат	Anne-Marie Constans; 2020-2026

Кальме́ль-е-ле-В'яла́ (фр. Calmels-et-le-Viala) — муніципалітет у Франції, у регіоні Окситанія, департамент Аверон. Населення — 194 особи (01.01.2021)^[1].

Муніципалітет розташований на відстані^[2] близько 550 км на південь від Парижа, 115 км на схід від Тулузи, 50 км на південь від Родеза.

Історія

До 2015 року муніципалітет перебував у складі регіону Південь-Піренеї. Від 1 січня 2016 року належить до нового об'єднаного регіону Окситанія^[3].

Демографія

Динаміка населення (INSEE ):

Розподіл населення за віком та статтю (2006)^[4]:

Стать

Всього

До 15 років

15-24

25-44

45-64

65-85

Понад 85

Чоловіки

96

16

0

28

32

20

0

Жінки

136

40

16

24

48

8

0

Статево-вікова піраміда
Чоловіки	Вік	Жінки
0	85 +	0
0	80-84	0
4	75-79	4
4	70-74	0
12	65-69	4
8	60-64	4
8	55-59	20
12	50-54	12
4	45-49	12
4	40-44	8
12	35-39	12
4	30-34	4
8	25-29	0
0	20-24	8
0	15-20	8
4	10-14	12
4	5-9	24
8	0-4	4

Економіка

2010 року серед 146 осіб працездатного віку (15—64 років) 103 були активними, 43 — неактивними (показник активності 70,5%, у 1999 році було 61,9%). З 103 активних мешканців працювали 94 особи (49 чоловіків та 45 жінок), безробітними було 9 (2 чоловіки та 7 жінок). Серед 43 неактивних 13 осіб було учнями чи студентами, 14 — пенсіонерами, 16 були неактивними з інших причин^[5].

У 2010 році у муніципалітеті числилось 89 оподаткованих домогосподарств, у яких проживали 227,0 особи, медіана доходів виносила 16 294 євро на одного особоспоживача^[6].

Сусідні муніципалітети

	Ле-Кост-Гозон
Сент-Ізер	Пн	Сент-Аффрик
	Зх Кальмель-е-ле-В'яла Сх
	Пд
Сен-Жуері	Вабр-л'Аббе

Посилання

Див. також

Список муніципалітетів департаменту Аверон

Примітки

↑ ^а ^б Зареєстроване населення 2021. Національний інститут статистики і економічних досліджень Франції. 29 грудня 2023.
↑ Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
↑ Виписка з протоколу Ради міністрів 18.06.2014 Національних зборів Франції [Архівовано 24 грудня 2015 у Wayback Machine.](фр.)
↑ Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
↑ Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базові показники: зайнятість та активність населення 2010 року] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, у 1999 році тимчасова зайнятість врахована частково)
↑ Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 18 грудня 2012. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.

Це незавершена стаття з географії Франції.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[popleg2021-1] а ^б Зареєстроване населення 2021. Національний інститут статистики і економічних досліджень Франції. 29 грудня 2023.

[2] Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів

[reform_law-3] Виписка з протоколу Ради міністрів 18.06.2014 Національних зборів Франції [Архівовано 24 грудня 2015 у Wayback Machine.](фр.)

[4] Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.

[5] Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базові показники: зайнятість та активність населення 2010 року] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, у 1999 році тимчасова зайнятість врахована частково)

[6] Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 18 грудня 2012. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]