Качур Василь Захарович
Народився	16 серпня 1918(1918-08-16)  Стрижавка, Вінницький повіт, Подільська губернія, УНР
Помер	31 жовтня 1986(1986-10-31) (68 років)  Вінниця, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР
Діяльність	державний діяч
Партія	КПРС
Нагороди

Василь Захарович Качур (16 серпня 1918, село Стрижавка, тепер селище Вінницького району Вінницької області — 31 жовтня 1986, місто Вінниця) — український радянський діяч, 1-й секретар Бершадського райкому КПУ Вінницької області, 1-й заступник голови Ровенського облвиконкому, Герой Соціалістичної Праці (31.12.1965). Депутат Верховної Ради УРСР 6—7-го скликань. Член ЦК КПУ в 1966—1971 р.

Народився в бідній селянській родині.

Трудову діяльність розпочав у 1937 році водієм Стрижавського кар'єроуправління, згодом працював завідувачем клубу, інспектором-культорганізатором на будівництві, агентом по заготівлі сільськогосподарських продуктів. Навчався в Уманському сільськогосподарському інституті.

Під час німецько-радянської війни діяв у підпіллі, входив до складу керівної п'ятірки Стрижавської підпільної групи, з 1943 року був командиром відділення партизанського загону імені Суворова партизанського з'єднання імені Леніна, яке дислокувалося на Вінниччині.

Член ВКП(б) з 1944 року.

У 1944—1949 роках — секретар Вінницького районного комітету ЛКСМУ і водночас завідувач відділу з роботи серед сільської молоді Вінницького обласного комітету ЛКСМУ.

З лютого 1949 року — 2-й секретар Плисківського районного комітету КП(б)У Вінницької області.

У 1951 році закінчив Одеську партійну школу.

У 1951—1959 роках — 2-й секретар Шпиківського районного комітету КП(б)У Вінницької області; голова виконавчого комітету Джулинської районної ради депутатів трудящих Вінницької області; 1-й секретар Джулинського районного комітету КПУ Вінницької області.

У 1959—1962 роках — 1-й секретар Бершадського районного комітету КПУ Вінницької області. У 1962 — січні 1965 року — секретар Бершадського виробничого колгоспно-радгоспного партійного комітету КПУ. У 1965—1970 роках — 1-й секретар Бершадського районного комітету КПУ Вінницької області.

У 1970—1972 роках — 1-й заступник голови виконавчого комітету Ровенської обласної ради депутатів трудящих.

У 1972—1979 роках — директор Вінницького насіннєвого заводу.

Потім — на пенсії у місті Вінниці.

• Герой Соціалістичної Праці (31.12.1965)
• два ордени Леніна (26.02.1958, 31.12.1965)
• орден Трудового Червоного Прапора (27.08.1971)
• орден Вітчизняної війни ІІ ст. (11.03.1985)
• дві медалі «Партизану Вітчизняної війни» ІІ ст. (11.07.1944, 10.05.1965)
• медалі
• Грамота і Почесна грамота Президії Верховної Ради УРСР (15.08.1968,)

• [1] [Архівовано 10 Квітня 2016 у Wayback Machine.]
• [2]