Киданів

село Киданів
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Чортківський район
Тер. громада	Бучацька міська громада
Код КАТОТТГ	UA61060070170049169
Облікова картка	Киданів
Основні дані
Населення	311
Територія	1.340 км²
Густота населення	232.09 осіб/км²
Поштовий індекс	48412
Телефонний код	+380 3544
Географічні дані
Географічні координати	49°11′32″ пн. ш. 25°21′48″ сх. д. / 49.19222° пн. ш. 25.36333° сх. д. / 49.19222; 25.36333
Водойми	Стрипа
Місцева влада
Адреса ради	48400, Тернопільська обл., Бучацький р-н, м. Бучач, майдан Волі, 1
Староста	Головацька Надія Євгенівна
Карта
Киданів
Киданів
Мапа
Киданів у Вікісховищі

Ки́данів — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Бучацька міська громада. Розташоване на річці Стрипа, на півночі району.

Центр колишньої сільради. Раніше — Кійданів (пол. Kujdanów, перейменований у радянські часи). Розташоване на берегах р.Стрипа, за 18 км від центру громади і 20 км від найближчої залізничної станції Бучач. Населення 305 осіб (2004).

Є пам'ятки природи: дуб Тараса Шевченка (посаджений на честь 100-річчя від дня народження поета) та багатовікові липи.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[1]:

Поблизу села виявлено поселення перших століть н. е.

Перша відома писемна згадка — 1392 року^[2]. 24 січня 1392 р. король Польщі Владислав II Ягайло в Луцьку видав грамоту, якою надав село Киданів Теребовельського повіту у власність Міхалові Габданцю.^[3][4]

Під час 1-ї світової війни більшість будівель була зруйнована.

Діяли українські товариства «Просвіта», «Січ», «Сільський господар».

До 19 липня 2020 р. належало до Бучацького району^[5].

З 11 грудня 2020 р. належить до Бучацької міської громади^[6].

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610159, розташована у приміщенні клубу.

Результати

• зареєстровано 205 виборців, явка 60,49%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 30,08%, за «Європейську Солідарність» — 21,14%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 17,07%.^[7] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Микола Люшняк (самовисування) — 42,15%, за Ігоря Сопеля (Слуга народу) — 15,70%, за Володимира Бліхаря (Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина») і Степана Брацюня (Конгрес українських націоналістів) — по 9,92%^[8].

Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, клуб, бібліотека, ФАП.

• церква святих безсрібників Косми і Дам'яна (1938, мурована, УГКЦ),
• капличка на честь о. З.-М.Монастирського,
• пам'ятні знаки УСС (1991 р.) і на честь Незалежності України (1992 р.).
• пам'ятник^[d] полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1985 р.).

• Манастирський Іван — чиншовий шляхтич в селі (неписьменний), посол Галицького сейму 2-го скликання, Райхсрату Австро-Угорщини у 1867—1869 роках.^[9]

• діячка ОУН Кизимович Марія^[10]
• вчений, доктор медицини Монастирський Володимир^[11]
• релігійний діяч Монастирський Зеновій^[12]
• громадський діяч Фреяк Йосип
• історик Володимир Чорній

У селі парохом був о. Білинський Петро.

о.Іван Димушевський(1845,1847 - 1896) з 21 серпня 1884 до 22 серпня 1896 р.(12 років)

• Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — 944 с. — іл.
• Квіт З., Уніят В. Киданів // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 66. — ISBN 966-528-199-2.
• Квіт З., Уніят В. Киданів // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 614—615. — ISBN 978-966-457-228-3.

• «Жнибороди — Бучаччина — Тернопілля» [Архівовано 12 Травня 2017 у Wayback Machine.].

Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.