Київська ТЕЦ-5
Київська ТЕЦ-5 — теплоелектроцентраль, призначена для централізованого забезпечення теплом промислових підприємств, житлових та адміністративних будівель Києва з одночасним постачанням електроенергії в енергосистему України. Загальна характеристикаСтаном на 2012 рік ТЕЦ-5 забезпечувала опаленням та гарячим водопостачанням 850 тис. мешканців міста Києва та тепловою енергією 3 млн м² площ підприємств і організацій. Видача електричної енергії від ТЕЦ здійснюється повітряними лініями електропередавання (ЛЕП):
Теплова енергія видається 6 магістральними трубопроводами діаметрами від 900 до 1200 мм. Як фільтрувальні матеріали у водопідготовчих установках використовуються сульфовугілля і аніоніт АН-31, катіоніт КУ-2-8 і аніоніт АВ-17-8 (виробництва України), іоніти HCR, WGR-2, SBR-P фірми «Dowex» (США) і аніоніт Amberlite IRA-67 фірми «Rohm and Haas» (США). Для виробітку енергії на ТЕЦ-5 необхідно близько 800 000 м³ газу на добу[1]. Київська ТЕЦ-5 через масове підключення до мережі новобудов працює на позамежних значеннях роботи[2]. ІсторіяБудівництво ТЕЦ-5 розпочалося наприкінці 1960-х років. Проєкт станції розроблено фахівцями «Київенерго» відділенням інституту «Теплоенергопроект». У відповідності з проєктом було запущено в експлуатацію:
Для покриття пікових теплових навантажень також було змонтовано 4 водогрійних котлів: ПТВМ-180 та КВГМ-180. У 1978 році станцію введено в постійну експлуатацію. 1998 року встановлено п'ятий водогрійний котел марки КВГМ-180. 1995 року введена в експлуатацію друга черга установки підживлення тепломережі. 10 жовтня 2022 року була пошкоджена російським ракетним обстрілом[3][4]. Під час чергового обстрілу 9 березня 2023 року ТЕЦ була пошкоджена аеробалістичною ракетою комплексу «Кинджал»[5] Подія27 липня 2020 року відбулося пошкодження обладнання на Київській ТЕЦ-5. У Печерському, Голосіївському та Солом'янському районах виникли часткові перебої з електропостачанням. О 19:09 того ж дня відповідні підрозділи комунального підприємства «Київтеплоенерго» оперативно усунули та відновили роботу обладнання. Також спільно зі службами ДТЕК «Київські електричні мережі» здійснювалося перепідключення споживачів[6][7]. Див. такожПримітки
Джерела
|