Призначення невідоме; серед гіпотез — палацова будівля (палац, палата княжої ради, дім державних прийомів)[1], цивільна будівля київської сеньйорії, католицька церква (домініканська церква святої Марії[2], церква святої Катерини[3]) тощо.
Мала вигляд архітектурної споруди баштового типу (зовнішній діаметр 20 м, внутрішній — 17 м), декорованої 16-ма пілястрами (шириною до 1,2 м, товщиною 0,3-0,6 м). Збудована з плінфи, валунів і дрібного каміння. Стіни були заввишки 10 м (збереглися лише на 80 см), товщиною 1,5 м. Внутрішній простір — зала з великим центральним стовпом (діаметром 3,2 м), що слугував опорою для перекриття. Стіни, облицьковані цеглою-брущаткою, були прикрашені фресками, підлога встелена керамічними і шиферними плитками. Вхід до будівлі розташовувався із західного боку.
↑Боровський Я. Е., Толочко П. П. Київська ротонда // Археологія Киева. Дослідження і матеріали. Київ, 1979, с. 90—103.
↑Пуцко В. Г. Каменный рельєф из киевских находок // Советская археология, 1981, № 2, с. 230—231.; Пуцко В. Г. Искусство Киевской руси на рубеже XII—XIII вв. // Исследование «Слова о полку Игореве». — Лениград, 1986. — С. 145
↑Иоаннисян О. М. Храмы-ротонды в Древней Руси // Иерусалим в русской культуре. — Москва, 1994. — С. 111.
Джерела
Боровський Я. Е., Толочко П. П. Київська ротонда // Археологія Киева. Дослідження і матеріали. Київ, 1979, с. 90—103.
Пуцко В. Г. Каменный рельєф из киевских находок // Советская археология, 1981, № 2, с. 230—231.
Килиевич С. Р. Детинец Киева IX — первой половины XIII веков (По материалам археологических исследований). — Киев: Наукова думка, 1982.
Висоцький С. О. Київська ротонда і питання її атрибуції // Археологія, 1994, № 1, С. 72—78.
Легенда: Жирним позначено споруди, що збереглись; курсивом позначено споруди, зруйновані в давнину; позначено споруди, знесені радянською владою; позначено споруди, знесені радянською владою, але відбудовані після 1991 р.
Прим.: 1 Належність до культових споруд гіпотетична