Книга воріт — давньоєгипетськізаупокійні тексти, з'явилися в епоху Нового царства.[1] У книзі розповідається про перехід душі недавно померлої людини в наступний світ, аналогічно подорожі сонця, яке вирушає в загробний світ в нічні години. Душі потрібно пройти через ряд «воріт» на різних етапах свого шляху. Кожні врата охороняють різні богині, тому від померлого потрібне знання особливостей кожної з них. У тексті передбачається, що деякі душі пройдуть неушкодженими, в той час як інші будуть страждати й мучитися у вогняному озері[en].
Найбільш відома на сьогодні частина Книги воріт згадує про різні раси людей, відомих стародавнім єгиптянам. Ці раси умовно поділені на чотири категорії: «єгиптяни», «азіати», «лівійці» і «нубійці». Вони зображені так, як входять один за одним у загробний світ.
Текст і зображення пов'язані з Книгою воріт і зустрічаються в багатьох гробницях Нового царства. Книга воріт присутня у всіх царських гробницях від Хоремхеба до Рамсеса VII. Вона також присутня в гробниці художника і ремісника Сеннеджема, який працював у селі Дейр-ель-Медіна і будував гробниці фараонам Нового царства.
Богині, описані в Книзі воріт, мали різні титули й носили одяг, пофарбований у різні кольори, в усьому іншому вони були схожі, наприклад, над головою у кожної з них була п'ятипроменева зірка. Опис більшості богинь можна зустріти тільки в Книзі воріт і ніде більше. З цієї причини було висловлено припущення, що Книга воріт є свого роду способом визначення години ночі. Кожна з богинь являла собою зірку, яка з'являлася на небосхилі в конкретну годину в нічний час.