Кобі Джонс

	Кобі Джонс
	Кобі Джонс
Особисті дані
Повне ім'я	Кобі Н'Гаї Йонес
Народження	16 червня 1970 (54 роки)
	Детройт, США
Зріст	170 см
Вага	66 кг
Громадянство	США
Позиція	півзахисник
Професіональні клуби*
Національна збірна
Тренерська діяльність**
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті.
	** Тільки на посаді головного тренера.
Кобі Джонс у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Джонс.

Кобі Джонс (англ. Cobi Jones; нар. 16 червня 1970, Детройт) — американський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. Більшу частину кар'єри грав, а пізніше і був тренером, у клубі «Лос-Анджелес Гелаксі», починаючи з прем'єрного сезону команди у 1996 році. Розпочав свою професійну кар'єру в Англії з Прем'єр-ліги в клубі «Ковентрі Сіті», але повернулися з-за кордону, щоб допомогти новій американській футбольній лізі і став одним з ключових гравців американської національної збірної зірок. Є лідером за кількістю матчів у складі національної збірної США з футболу і членом Національного футбольного Залу слави^[en].

Клубна кар'єра

Рання кар'єра

Джонс виріс у Південній Каліфорнії. Почав грати у футбол у віці 5 років у AYSO^[en] в Вестлейк-Вілледж^[2]. Після закінчення школи Вестлэйк Джонс став гравцем коледжу та Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі, і згодом став одним з найуспішніших футболістів-випускників. Під час навчання був членом міжнародного братства Лямбда Хі Альфа^[en]^[3].

«Ковентрі Сіті» та «Васко да Гама»

Кобі Джонс під час виступів за «Лос-Анджелес Гелаксі». Червень 2003 року.

Після чемпіонату світу з футболу 1994 року, який проводився у США, Джонс підписав контракт з «Ковентрі Сіті», де він провів один сезон. Джонс був запасним гравцем протягом того сезону і забив лише 2 голи. Протягом цього сезону в англійській Прем'єр-Лізі стало ясно, що Джонсу не вистачає техніки, щоб конкурувати на належному рівні. Головне достоїнство Джонса — швидкий біг, на жаль, не був відзначений керівництвом «Ковентрі» через брак ігрової практики в клубі.

Влітку 1996 року Джонс тренувався з німецьким «Кельном» з Бундесліги, а після успішного виступу у складі національної збірної на Кубку Америки 1995 року перейшов у бразильський клуб «Васко да Гама». Після всього кількох місяців у Бразилії Джонс підписав контракт з новоствореним клубом «Лос-Анджелес Гелаксі».

«Лос-Анджелес Гелаксі»

Найкращим роком Джонса в «Лос-Анджелес Гелаксі» став 1998 рік, коли він став другим в МЛС з 32 очками (19 голів і 13 результативних пасів). Він увійшов до символічної десятки найкращих МЛС^[en], і його також визнали найкращим американським футболістом року. У 2005 він став останнім гравцем в МЛС, залишаючись в первісному складі своєї команди з 1996 року.

Джонс оголосив 19 березня 2007 року, що він завершить кар'єру футболіста після закінчення сезону. Він зіграв свою останню гру за «Лос-Анджелес Гелаксі» 21 жовтня 2007 року. Клуб залишив номер 13 за ним, зробивши цей номер першим закріпленим в історії МЛС. Джонс закінчив кар'єру в «Лос-Анджелес Гелаксі» з 306 матчами і 70 голами (клубний рекорд).

Виступи за збірні

Залучався до складу молодіжної збірної США. На молодіжному рівні зіграв у 17 офіційних матчах.

1992 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної США. Того ж року представляв свою країну на Літніх Олімпійських іграх 1992 року у Барселоні, але команда не змогли вийти з групи. Також брав участь у першому розіграші Кубка Короля Фахда 1992 року у Саудівській Аравії, на якому команда здобула бронзові нагороди, а Джонс забив один з голів у матчі за 3 місце.

У складі збірної був учасником домашнього чемпіонату світу 1994 року, на якому збірна дійшла до 1/8 фіналу, а також «мундліалів» 1998 року у Франції та 2002 року в Японії і Південній Кореї.

Також п'ять разів брав участь у Золотому кубку КОНКАКАФ, що постійно проходили в США — 1993 року, де разом з командою здобув «срібло», 1996 року, на якому команда здобула бронзові нагороди, 1998 року, де разом з командою здобув «срібло», 2000 року, на якому Джонс увійшов у символічну збірну, та 2002 року у США, здобувши того року титул континентального чемпіона. Крім того за успіх на турнірі 1998 року разом з командою був учасником розіграшу Кубка конфедерацій 1999 року у Мексиці, на якому команда здобула бронзові нагороди.

Ще двічі разом зі збірною США брав участь як запрошена збірна на Кубках Південної Америки — 1993 року в Еквадорі, та 1995 року в Уругваї, де зайняв з командою четверте місце. Після цього він став популярним гравцем в Латинській Америці, де він відомий під прізвиськом «Ескобілон» («Тупфер») через знебарвлене волосся і схожу вимови його імені — Кобі Джонс і «ескобілон»^[4].

Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 13 років, провів у формі головної команди країни 164 матчі, забивши 15 голів.

Кар'єра тренера

9 листопада 2007 Джонса призначили помічником тренера «Лос-Анджелес Гелаксі». Після відставки Рууда Гулліта, 11 серпня 2008 року Джонс тимчасово виконував обов'язки головного тренера, поки «Лос-Анджелес Гелаксі» не найняла Брюса Арену, який очолював національну збірну США.

У січні 2011а Джонс покинув «Лос-Анджелес Гелаксі» щоб зайняти місце заступника директора з футболу клубу «Нью-Йорк Космос», де працював до 2012 року.

Особисте життя

12 вересня 2009 року в Каліфорнії Джонс одружився з давньою подругою Кім Різ, у них народилися двоє синів — Кайден і Кай.

Досягнення

Примітки

↑ ^а ^б Olympedia — 2006.
d:Track:Q95606922
↑ AYSO Alum Cobi Jones Elected to National Soccer Hall of Fame. American Youth Soccer Organization. Архів оригіналу за 3 квітня 2011. Процитовано 17 вересня 2013.
↑ Re-colonization at UCLA. Lambda Chi Alpha. Архів оригіналу за 16 липня 2011. Процитовано 3 вересня 2009.
↑ Кобі Джонс^{[недоступне посилання]}