Колотій Микола Петрович

Колотій Микола Петрович
Народився	3 грудня 1913(1913-12-03) хутір Колотії Решетилівської волості, тепер село Решетилівського району Полтавської області
Помер	3 січня 1985(1985-01-03) (71 рік) місто Київ
Країна	СРСР
Національність	українець
Діяльність	державний діяч
Партія	КПРС
Нагороди

Микола Петрович Колотій (нар. 3 грудня 1913(19131203), хутір Колотії Решетилівської волості, тепер село Решетилівського району Полтавської області — 3 січня 1985, місто Київ) — український радянський діяч, голова правління Українського міжколгоспного об'єднання по будівництву «Укрміжколгоспбуд». Депутат Верховної Ради УРСР 8—9-го скликань. Член Ревізійної Комісії КПУ в 1971—1976 р.

Освіта вища. У 1936 році закінчив Полтавський інститут інженерів сільськогосподарського будівництва, інженер-будівельник сільськогосподарських споруд.

У 1936—1937 роках — інженер-інспектор бавовняного управління Народного комісаріату землеробства Таджицької РСР.

У 1937—1938 роках — служба в Червоній армії, закінчив курси льотчиків-спостерігачів.

У 1938—1939 роках — інженер, у 1939—1946 роках — начальник, головний інженер відділу капітального будівництва Народного комісаріату землеробства Якутської АРСР.

Член ВКП(б) з 1944 року.

У 1946—1951 роках — голова виконавчого комітету Якутської міської ради депутатів трудящих Якутської АРСР.

У червні 1951 — квітні 1953 року — заступник міністра радгоспів Української РСР.

У квітні — жовтні 1953 року — заступник начальника, начальник Головного будівельного управління Міністерства сільського господарства і заготівель Української РСР.

У жовтні 1953 — травні 1955 року — заступник міністра радгоспів Української РСР. У травні 1955 — липні 1957 року — заступник міністра радгоспів Української РСР із будівництва.

У липні 1957 — березні 1961 року — начальник Головного управління капітального будівництва Міністерства сільського господарства Української РСР.

У березні 1961 — 1962 року — заступник начальника Головного управління радгоспів при Раді міністрів УРСР,

У 1962—1964 роках — начальник управління капітального будівництва Міністерства виробництва і заготівель сільськогосподарських продуктів Української РСР.

У 1964—1965 роках — заступник міністра виробництва і заготівель сільськогосподарських продуктів Української РСР.

У 1965—1967 роках — заступник міністра сільського господарства Української РСР.

У 1967—1978 роках — голова правління Українського міжколгоспного об'єднання по будівництву «Укрміжколгоспбуд».

З 1978 року — персональний пенсіонер союзного значення в Києві.

• орден Леніна
• орден Жовтневої Революції
• орден Трудового Червоного Прапора (26.02.1958)
• орден «Знак Пошани» (22.03.1966)
• медалі
• Почесна грамота Президії Верховної Ради Української РСР
• заслужений будівельник Української РСР (1963)

• Депутати Верховної Ради УРСР. 9-е скликання — 1975 р.

• [1]