Конституція Японії
Скорочено	Конституція, Конституція Сьова
Номер	Конституція від 3 листопада 1946
Чинність	чинна (від 3 травня 1947)
Тип	конституція
Зміст	суверенітет нації, права людини, пацифізм, символічність монархії
Дотичні	Конституція Японської імперії
Посилання	Текст закону

Конститу́ція Япо́нії (яп. 日本国憲法, にっぽんこくけんぽう, ніппон-коку кенпо; (англ. Constitution of Japan), «Конституція Японської держави») — чинний основний закон держави Японія. Проголошена 3 листопада 1946 року, набула чинності 3 травня 1947 року.

Конституція Японії 1947 року замінила попередню Конституцію Великої Японської імперії, що втратила чинність після поразки Японії у Другій світовій війні 1945 року.^[1]. По сьогодні, жодних поправок до чинної Конституції Японії внесено не було. При незмінності самої Конституції існують факти зміни її трактування. Так в липні 2014 року кабінет міністрів Сінзо Абе прийняв резолюцію^[2], яка дає нове трактування Статті 9 Конституції Японії.

Конституція Японії проголошує японську націю носієм державного суверенітету, а Імператора Японії — символом цієї нації. Конституція гарантує членам нації, особам які мають японське громадянство, основні права людини, якщо вони не суперечать громадському благу.

За Конституцією влада поділяється на три гілки — законодавчу, виконавчу і судову, які уособлюються Парламентом Японії, Урядом Японії і Верховним судом Японії відповідно. Найвищим органом державної влади визначається двопалатний парламент. Виконавча вертикаль очолюється Прем'єр-міністром Японії. Регіональним і громадським об'єднанням на місцях надається право самоврядування. Імператор позбавлений впливу на державне управління.

Конституція Японії відома як «Мирна конституція» (平和憲法, хейва кемпо) завдяки статті 9, в якій передбачено відмову Японії від війни як засобу ведення державної політики та відмову від утримання війська.^[3].

Однак не дивлячись на те, що стаття передбачає відмову держави від права вести війну й мати озброєні сили, Японія де-факто має армію — Сили самооборони. З формальної точки зору, японська армія вважається особливим видом поліційних сил, її діяльність формально обмежено тільки обороною країни, хоча фактично японський флот бере участь у боротьбі з піратами в Аденській затоці, захищаючи іноземні судна. Згідно з резолюцією кабінету міністрів від 1 липня 2014 року Японія має право на так звану «колективну самооборону» й може використовувати Сили Самооборони не тільки у випадку озброєного нападу на Японію, а й також у випадку нападу на країни, з якими Японія підтримує тісні зв'язки, і також у випадку серйозної загрози такого нападу.

Чинна Конституція Японії є Верховним законом Японії, а усі постанови, укази й рескрипти, що суперечать їй, не визнаються чинними.

День Конституції Японії відмічається щорічно 3 травня.

У Вікіджерелах є

Конституція Японії

Конституція Японії // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)

• Офіційна сторінка Національної парламентської бібліотеки Японії:
  • (яп.) Конституція Японії//Народження Конституції Японії [Архівовано 10 грудня 2015 у Wayback Machine.]
  • (англ.) Конституція Японії//Народження Конституції Японії [Архівовано 7 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
• Офіційна сторінка Національного архіву Японії:
  • (яп.) Оригінальний рукопис Конституції Японії (цифрова галерея) [Архівовано 16 січня 2021 у Wayback Machine.]
  • (англ.) Оригінальний рукопис Конституції Японії (цифрова галерея)

• Конституція Японії [Архівовано 27 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — ISBN 966-7492-03-6.
• Основи конституційного права Японії // Конституційне право зарубіжних країн: Навч. посібник / За заг. ред. В. О. Ріяки. — Київ : Юрінком Інтер, 2006. — С. 494-517.