|
Корнел Діну
Корнел Діну (рум. Cornel Dinu, нар. 2 серпня 1948, Тирговіште) — румунський футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. Виступав протягом усієї кар'єри за клуб «Динамо» (Бухарест), з яким став шестиразовим чемпіоном Румунії та дворазовим володарем Кубка Румунії. Згодом працював у клубі як тренер, вигравши з командою ще одне чемпіонства та два національні кубки. Також грав, а потім був і головним тренером у національній збірній Румунії. Футболіст року в Румунії, за версією газети Gazeta Sporturilor в 1970, 1972 і 1974 роках. Клубна кар'єраНародився 2 серпня 1948 року в місті Тирговіште. Вихованець футбольної школи клубу «Металул» з рідного міста 1966 року став гравцем столичного «Динамо» (Бухарест), кольори якого і захищав протягом усієї своєї кар'єри гравця, що тривала цілих вісімнадцять років. Дебютував в Дивізіоні А 25 вересня 1966 року в матчі проти «Брашова» (0:1)[1] і більшість часу, проведеного у складі бухарестського «Динамо», був основним гравцем захисту команди. За цей час шість разів виборював титул чемпіона Румунії та двічі ставав володарем Кубка Румунії. У 1970, 1972 і 1974 роках визнавався найкращим румунським футболістом, крім того 1970 року посів 24 місце у номінації на «Золотий м'яч»[2][3]. У підсумку він провів 454 матчі у вищій лізі і відзначився 53 забитими м'ячами[1]. Його останній матч відбувся 18 червня 1983 року проти «Університаті» (Крайова) 1:1[1].  Виступи за збірну1 травня 1968 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Румунії в товариській грі проти Австрії (1:1)[1]. У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1970 року у Мексиці, на якому він провів усі три матчі — проти Англії, Чехословаччини та Бразилії, але команда не подолала груповий етап. У 1979 році Діну обійшов Мірчу Луческу за кількістю зіграних матчів за збірну, ставши абсолютним рекордсменом команди, і залишався таким до 1984 року, коли досягнення Корнела побив Ласло Белені. Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 14 років, провів у її формі 75 матчів, забивши 7 голів. Значну частину з них Корнел провів у статусі капітана. Оскільки сім з цих ігор, в яких він забив два голи, відбулися в рамках Олімпійських ігор, ФІФА вилучила їх із статистики в 1999 році, зменшивши офіційні цифри до 68 ігор та 5 голів[4]. Кар'єра тренераПо завершенні кар'єри гравця 1983 року Діну залишився у команді і увійшов у тренерський штаб Ніколае Думітру в «Динамо» (Бухарест). В першому ж сезоні клуб дійшов до півфіналу Кубка європейських чемпіонів 1983/84, вибивши по ходу турніру володаря трофею західнонімецький «Гамбург» — у Бухаресті «Динамо» розгромило суперника 3:0, а на виїзді, програючи 0:3, зуміло на останніх хвилинах забити два голи. У вересні 1984 року Діну був призначений на посаду головного тренера, але був звільнений у квітні 1985 року і у наступні роки він тренував ряд румунських клубів-середняків, не вигравши жодного трофея. Також Діну займав пост державного секретаря в Міністерстві молоді та спорту в 1989 і 1990—1992 роках. 1992 року прийняв пропозицію очолити збірну Румунії, яку мав вивести на чемпіонат світу 1994 року. Команда вдало почала відбір, розгромивши спочатку Фарери (7:0), а потім і Уельс з рахунком 5:1. Втім надалі результати погіршились і після поразки в 7 турі від Чехословаччини 2:5 Федерація футболу Румунії вирішила звільнити Корнела Діну і його помічника Георге Йоргулеску. Загалом Діну очолював збірну 13 іграх, вигравши 7, зігравши внічию 2 і програвши 4[5]. Новим тренером збірної став Ангел Йорденеску, який виграв решту ігор відбору та вивів команду на «мундіаль», де Румунія дійшла до чвертьфіналу. У 1993—1995 роках він був директором «Прогресула», потім в 1996 році повернувся на тренерську посаду в свою колишню команду «Динамо», яку з перервами тренував до 2003 року. За цей час він виграв два чемпіонські титули в сезонах 1999/00 і 2001/02, а також два кубка Румунії в 2000 і 2001 роках. В сезоні 2007/08 працював у клубі на посаді технічного директора. Також працював заступником адміністратора «Динамо»[6][7] і постійно запрошується на різні футбольні тематичні шоу. У березні 2008 року він був нагороджений орденом «За заслуги в спорті» третього класу «в знак вдячності за його участь у фінальному турнірі чемпіонату світу 1970 року в Мексиці і за іншу діяльність»[8][9]. Титули і досягненняЯк гравця
Як тренера
ОсобистіОсобисте життяЗдобув освіту юриста в Бухарестському університеті, за що отримав прізвисько «прокурор»[10]. Має сина, Корнела Штефана Діну (нар 1988). 19 липня 2011 року Діно переніс інфаркт міокарда і був доставлений до клініки Spitalul de Urgențǎ Floreasca в Бухаресті[11]. 15 грудня 2011 року його дружина, від якої у нього народився син, померла внаслідок цукрового діабету[12]. Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
