Корсунці́ — село Красносільської сільської громади в Одеському районі Одеської області , Україна . Площа села Корсунці складає — 216,59 га, кількість населення становить 2107 осіб, відстань до центру громади — 3,6 км, до районного центру — 50 м.
Завдяки поширеної тут торгівлі наркотиками село дістало в народі назву Палермо .[ 1]
Село виникло у 1830 році як поселення Корсунці, що відносилося до Гільдендорфської волості Одеського повіту . Тут добували харчову сіль шляхом випарювання лиманської води. Місцева сіль була високого ґатунку, і торгівля нею було основним джерелом існування мешканців.
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років помер щонайменше 1 житель села[ 2]
До 1958 року село Корсунці, відносилися до Крижанівської [ 3] Фонтанської сільської ради , а з 26.09.1958 року — до Красносільської сільської ради .[ 4] Одеського району , який наприкінці 1962 року було ліквідовано і землі сільради відійшли до Комінтернівського району . 12 вересня 1967 року до Корсунців було приєднано прилеглі села Шевченкове Перше та Шевченкове Друге.[ 5] [ 6] [ 7]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1714 осіб, з яких 804 чоловіки та 910 жінок.[ 8]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1773 особи.[ 9]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[ 10]
↑ Наркобизнес в Одессе в 90-х годах. Палермо под Одессой, где людей держат на цепи . Архів оригіналу за 23 квітня 2014. Процитовано 21 квітня 2014 .↑ Корсунці . Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні» . Український інститут національної пам'яті . Процитовано 18 червня 2020 .{{cite web }}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання )↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К . : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 385.↑ Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1958 — № 9 — с. 235.
↑ Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1967 — № 41 — с. 452.
↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 квітня 1967 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягин (упорядник). — К . : Вид-во політ. літ-ри України, 1969. — Т. II. — С. 618.↑ Карта РККА L-36 (А), 1941 (рос.) ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)) . database.ukrcensus.gov.ua . Банк даних Державної служби статистики України . Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 4 жовтня 2019 .↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)) . database.ukrcensus.gov.ua . Банк даних Державної служби статистики України . Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 4 жовтня 2019 .↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)) . database.ukrcensus.gov.ua . Банк даних Державної служби статистики України . Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 4 жовтня 2019 .
