Коссе-д'Анжу

Коссе-д'Анжу; Cossé-d'Anjou
Країна	Франція
Регіон	Пеї-де-ла-Луар
Департамент	Мен і Луара
Округ	Шоле
Кантон	Шемільє
Код INSEE	49111
Поштові індекси	49120
Координати	47°09′48″ пн. ш. 0°40′36″ зх. д.H G O
Висота	84 - 211 м.н.р.м.
Площа	13,29 км²
Населення	429 (2011-01-01)
Густота	32,28 ос./км²
Розміщення
Влада
Мер; Мандат	Luc Pelé; 2014-2020

Коссе́-д'Анжу́ (фр. Cossé-d'Anjou) — колишній муніципалітет у Франції, у регіоні Пеї-де-ла-Луар, департамент Мен і Луара. Населення — 429 осіб (2011)^[1].

Муніципалітет був розташований на відстані^[2] близько 300 км на південний захід від Парижа, 70 км на схід від Нанта, 36 км на південь від Анже.

Історія

15 грудня 2015 року Коссе-д'Анжу, Шанзо, Ла-Шапель-Русслен, Шеміє-Меле, Валанжу, Ла-Жумельєр, Неві-ан-Мож, Сент-Кристін, Сен-Жорж-де-Гард, Сен-Лезен, Ла-Саль-де-Віє i Ла-Турландрі було об'єднано в новий муніципалітет Шеміє-ан-Анжу.

Демографія

Динаміка населення (INSEE^[3] ):

Розподіл населення за віком та статтю (2006)^[4]:

Стать

Всього

До 15 років

15-24

25-44

45-64

65-85

Понад 85

Чоловіки

220

48

76

40

8

0

Жінки

213

44

36

73

36

24

0

Статево-вікова піраміда
Чоловіки	Вік	Жінки
0	85 +	0
0	80-84	4
8	75-79	4
0	70-74	12
0	65-69	4
4	60-64	0
4	55-59	12
20	50-54	12
12	45-49	12
28	40-44	33
28	35-39	24
8	30-34	12
12	25-29	4
24	20-24	16
24	15-20	20
8	10-14	28
28	5-9	4
12	0-4	12

Економіка

2010 року серед 278 осіб працездатного віку (15—64 років) 232 були активними, 46 — неактивними (показник активності 83,5%, у 1999 році було 72,2%). З 232 активних мешканців працювали 204 особи (119 чоловіків та 85 жінок), безробітними було 28 (16 чоловіків та 12 жінок). Серед 46 неактивних 19 осіб було учнями чи студентами, 13 — пенсіонерами, 14 були неактивними з інших причин^[5].

У 2010 році в муніципалітеті числилось 154 оподатковані домогосподарства, у яких проживали 435,0 особи, медіана доходів виносила 15 268 євро на одного особоспоживача^[6]

Галерея зображень

Посилання

Коссе-д'Анжу на сайті французького Національного інституту географії

Див. також

Список муніципалітетів департаменту Мен і Луара

Примітки

↑ Кількість населення у 2011 році. INSEE. Архів оригіналу за 5 жовтня 2013. Процитовано 28 вересня 2014.(фр.)
↑ Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
↑ Cossé d'Anjou sur le site de l'Insee, наведено за французькою вікіпедією
↑ Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
↑ Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базисні показники: зайнятість та активність населення в 2010 році] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, в 1999 році тимчасова зайнятість врахована частково)
↑ Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 29 серпня 2012. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.

[dem1-1] Кількість населення у 2011 році. INSEE. Архів оригіналу за 5 жовтня 2013. Процитовано 28 вересня 2014.(фр.)

[2] Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів

[3] Cossé d'Anjou sur le site de l'Insee, наведено за французькою вікіпедією

[4] Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.

[5] Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базисні показники: зайнятість та активність населення в 2010 році] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, в 1999 році тимчасова зайнятість врахована частково)

[6] Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 29 серпня 2012. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]