Кримські німціКримські німці — етнічні німці, що проживали в Криму. Перші німецькі поселення з'явилися на початку XIX століття. У серпні 1941 у зв'язку з початком Німецько-радянської війни усі німці були депортовані з Криму. Німці в Таврійській губерніїНімці з'явилися в Криму у 1805. У Сімферопольському повіті вони заснували колонії: Нейзац, Фріденталь, Розенталь (віртенберзці), у Феодосійському повіті — Гейльбрун, Судак-Фортеця та Герценберг. У тому ж 1805 виникла швейцарська колонія Цюрихталь, а в 1811 ще одна німецька колонія, Кроненталь. Колонії, розширюючись, утворювали висілки, які зробилися новими колоніями. При переселенні колоністи отримали у власність від 60-65 десятин найкращої землі, були надовго звільнені від натуральних та грошових повинностей, і їм було дароване широке самоврядування.[1] Німці в Кримській АРСРНа початку 1930-х років німецькими національними районами були Біюк-Онларський та Тельманівський райони, крім того значна кількість німців мешкала в Ічкінському, Сейтлерському та інших районах степового Криму. Розселення німців у районах і містах Кримської АРСР за даними перепису 1939 р.[2]
У 1941 р. у рамках заходів згідно з «Постановою Ради з евакуації при Раднаркомі СРСР № СЕ-75с. від 15 серпня 1941» кримські німці були депортовані з Криму.[3] Див. також
Примітки
|