Криницький Лук'ян
Лук'я́н Крини́цький гербу Кораб (15 червня 1827, Жовтанці — 26 серпня 1903, Львів) — галицький правник і громадський діяч. Кар'єраЗакінчив гімназію у Львові та юридичний факультет Львівського університету[1]. З 1849 р. на судовій службі стажером у кримінальному суді, 1850—1851 рр. працював у магістраті Львова; 1853 — слухач крайового суду у Львові[2]; 1854 — судовий уповноважений повітової комісії у Величці[3]; 1855 р. — ад'юнкт у вищому крайовому суді[4], 1859 р. — секретар заступника прокурора при крайовому суді, 1863 р. — старший заступник прокурора у Кракові[5]; 1864 р. — прокурор Самбірського окружного суду[6], 1869 р. — крайовий суддя[7]; 1875 р. — президент Тернопільського окружного суду[8]; 1897 р. радник Вищого крайового суду у Львові[9]; з 1898 на пенсії. РодинаНародився 15 червня 1827 року в родині греко-католицького священика Петра Криницького (герб Кораб) і Марії з Кавецьких. Був під сильним впливом стрия Онуфрія Криницького. Брат Юліян був офіцером австрійської армії. Одружився у 1861 році. Мав сина Богдана. Політична діяльністьПосол Державної ради у Відні 5-го скликання (4 листопада 1873 — 22 травня 1879) вибраний від IV курії (сільських гмін) виборчого округу № 14 (Самбір-Лука-Старий Самбір-Стара сіль-Турка-Бориня-Рудки-Комарно), а також — 8-го скликання (22 лютого 1894 — 22 січня 1897), мандат отримав від II курії (сільських гмін) виборчого округу № 8 (Тернопіль-Бережани), у додаткових виборах після відставки Євсевія Черкавського. В 5 каденції належав до Руського клубу, а в 8 каденції — до Польського кола. Посол Галицького сейму 6-го скликання (10 жовтня 1889 — 17 лютого 1895) вибраний від III курії, виборчий округ № 5 Тернопільський. НагородиПримітки
|