Share to: share facebook share twitter share wa share telegram print page

Кровопусков Костянтин Романович

Кровопусков Костянтин Романович
Народився18 (30) травня 1881
Миколаїв, Миколаївське військове губернаторство, Російська імперія
Помер21 січня 1958(1958-01-21) (76 років)
Париж
ПохованняСент-Женев'єв-де-Буа
Країна Російська імперія
 Франція
Alma materМиколаївське реальне училищеd

Кровопусков Костянтин Романович (18 (30) травня 1881, Миколаїв — 21 січня 1958, Париж, Франція) — соціолог, економіст, громадський діяч.

Життєпис

Народився у м. Миколаєві у родині моряка. У 1892 р. був зарахований до Миколаївського Олександрівського реального училища.[1] Вищу освіту здобув в Мюнхенському та Фрайбурзькому університетах, доктор права.

За одними даними, член російської Партії соціалістів-революціонерів (есерів), за іншими — був близьким до Російської соціал-демократичної партії (1899—1905).[2]

Голова Дирекції Миколаївської громадської бібліотеки у 1911—1912 рр.[3]

Під час Першої світової війни був уповноваженим Всеросійського союзу міст. У 1917 р. обраний товаришем міського голови м. Одеси.

У 1919 р. евакуйований до Константинополя. У 1920 р. переїхав в Марсель. З 1921 р. постійно проживав у Парижі.

Був членом Громадського комітету з допомоги голодуючим у Росії (1921) та земського міського комітету (Земгора) (1923). Редактор дитячого журналу «Росія молода». Голова правління Одеського земляцтва. У 1931 р. брав участь в засіданнях спільноти імігрантів проти продажу більшовиками художніх цінностей. Член ради і викладач Франко-російського інституту, заступник директора Управління у справах російських біженців у Франції (1945—1951), член Пушкінського комітету та Гуманітарного фонду російських біженців у Франції (1955).

Належав до масонської ложі «Північна Зірка».[4]

Похований на кладовищі Сент-Женевьєв-де-Буа.

Частково його документи зберігаються в Бахмутовському архіві при Колумбійському університеті (м. Нью-Йорк).[5]

Примітки

  1. ↑ [Про Кровопускова К.] // Двадцатипятилетие Николаевского Александровского реального училища: (1873—1898 г.): ист. записка,  изд. пед. советом на основании офиц. данных. — Николаев, 1898. — С. ІХ.
  2. ↑ Яневський, Д. Проект «Україна». Архітектори, виконроби, робітники. Д-О / Д. Яневський. — Харків. 2017. — Розділ 13.
  3. ↑ Директори Миколаївської громадської бібліотеки: військова та просвітницька еліта міста кінця ХІХ — початку ХХ ст. : біобібліогр. покажч. / уклад. А. А. Трокай ; ред. Л. М. Голубенко ; Миколаїв. обл. універс. наук. б-ка. — Миколаїв, 2019. — С. 14.
  4. ↑ Платонов, О. А. Терновый венец России. Тайная история масонства 1731—1996 / О. А. Платонов. — Москва, 1996. — С. 119.
  5. ↑ Права человека и империи: В. А. Маклаков — М. А. Алданов. Переписка 1929—1957 гг. / сост., вступ. статья и примеч. О. В. Будницкого. — Москва, 2015. — С. 405.

Література

  • [Про Кровопускова К.] // Двадцатипятилетие Николаевского Александровского реального училища: (1873—1898 г.): ист. записка, изд. пед. советом на основании офиц. данных. — Николаев, 1898. — С. ІХ.
  • Держархів Миколаївської обл., ф. 142, оп. 1, спр. 42а, арк. 120, 181.
  • Директори Миколаївської громадської бібліотеки: військова та просвітницька еліта міста кінця ХІХ — початку ХХ ст. : біобібліогр. покажч. / уклад. А. А. Трокай ; ред. Л. М. Голубенко ; Миколаїв. обл. універс. наук. б-ка. — Миколаїв, 2019. — С. 14.
  • Мнухин, Л. Российское зарубежье во Франции, 1919—2000 / Л. Мнухин, М. Авриль, В. Лосская. — Москва, 2008—2010. — С. 760.
  • Платонов, О. А. Терновый венец России. Тайная история масонства 1731—1996 / О. А. Платонов. — Москва, 1996. — С. 119.
  • Права человека и империи: В. А. Маклаков — М. А. Алданов. Переписка 1929—1957 гг. / сост., вступ. статья и примеч. О. В. Будницкого. — Москва, 2015. — С. 405.
  • Яневський, Д. Проект «Україна». Архітектори, виконроби, робітники. Д-О / Д. Яневський. — Харків. 2017. — Розділ 13.

Посилання
Kembali kehalaman sebelumnya