Крушельницька Ганна Амвросіївна

Крушельницька Ганна Амвросіївна
Анна Крушельницька в ролі Мімі в опері Джакомо Пучіні «Богема»
Основна інформація
Дата народження	18 серпня 1887(1887-08-18)
Місце народження	с. Біла, нині Тернопільський район, Тернопільська область
Дата смерті	13 травня 1965(1965-05-13) (77 років)
Місце смерті	Львів
Поховання	Личаківський цвинтар[1]
Професії	оперна співачка
Освіта	Вищий музичний інститут у Львові, Міланська консерваторія
Співацький голос	сопрано
Інструменти	вокал[d]
Батько	Крушельницький Амвросій Васильович
Брати, сестри	Крушельницький Антін Амвросійович, Соломія Крушельницька і Крушельницька Емілія Амвросіївна
Файли у Вікісховищі

Ганна Амвросіївна Крушельницька гербу Сас^[2] (18 серпня 1887, с. Білявинці, нині Тернопільського району Тернопільської області — 13 травня 1965, Львів) — українська оперна і концертна співачка (сопрано). Сестра Соломії Крушельницької.

Батько — о. Амвросій Крушельницький — греко-католицький священник, громадський діяч.^[3] Мати — Теодора-Марія Савчинська, донька священника, письменника Григорія Савчинського. Хрещений батько — Олександр Барвінський, громадсько-політичний діяч Галичини, історик, педагог.^[4]

Закінчила Вищий музичний інститут у Львові (1904) та Міланську консерваторію (1912). У 1907—1914 роках співала на оперних сценах Варшави, Львова, Мілана, Венеції, Рима та інших.

У 1914—1928 роках виступала також як концертна співачка. Брала участь у ювілейних концертах Тараса Шевченка (1901—1906), Миколи Лисенка (1903) та Івана Франка (1913) у Львові.

Внаслідок пережитих стресів лікувалася за сприяння сестри Соломії від нервового розладу.^[5] Після Першої світової війни повернулася до Галичини. 8 травня 1922 року разом зі співачкою Одаркою Бандрівською і композитором Василем Барвінським виступила в концерті, збір коштів з якого був перерахований для українських людей з інвалідністю.

У 1928 році залишила сцену. Востаннє виступала у Гребенові. Проживала за радянської влади в будинку на тодішній вулиці Чернишевського, 23.^[5]

Похована у Львові, на 4 полі Личаківського цвинтаря.

Мала голос красивого «віолончельного» ​​тембру і відмінну вокальну школу.

• Наталка, Маруся («Наталка Полтавка», «Чорноморці» Миколи Лисенка),
• Оксана («Запорожець за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського),
• Ірис («Ірис» П'єтро Масканьї),
• Зіглінда, Єлизавета («Валькірія», «Тангойзер» Ріхарда Вагнера),
• Мікаела («Кармен» Жоржа Бізе),
• Мімі («Богема» Джакомо Пуччіні).

Виконувала твори Петра Чайковського, Джузеппе Верді, Джакомо Пуччіні, Ріхарда Вагнера, Василя Барвінського, Миколи Лисенка, Станіслава Людкевича, Остапа Нижанківського, Дениса Січинського.

Записала на грамплатівки 3 українські пісні — «З мого тяжкого болю», «Ой місяцю, місяченьку», «Широкий лист на дубочку»^[6] (Львів, «Граммофон», 1904, 1905).

• СОЛОМІЯ КРУШЕЛЬНИЦЬКА | Програма"Велич особистості" | 2016 (ВІДЕО)
• Крушельницькі / Українські родоводи // Галицька брама. — Львів, № 9 за грудень 1995. — С. 8—9.
• Лисенко Іван. Словник співаків України. — Київ, 1997. — С. 158.
• Медведик П. Крушельницька Ганна Амвросіївна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 253. — ISBN 966-528-199-2.
• Медведик П. Славетна сестра великої Соломії // Жовтень. — 1982. — Ч. 9.
• Митці України. — Київ, 1992. — С. 338;
• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

• Крушельницька Ганна Амвросіївна // Українська музична енциклопедія. У 2 т. Т. 2. [Е – К] / гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 623.

Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.