Кульчицький Йосиф

Частина інформації в цій статті застаріла. Ви можете допомогти, оновивши її. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (квітень 2018)

о. Йосиф Кульчицький^[1] гербу Сас (1804 — 3 грудня 1876, Львів^[2]) — український (руський) греко-католицький священник, громадський діяч. Посол Галицького сейму у 1870—1876 роках.

Народився 1804 року. Висвячений на одруженого священника у 1826 році. Працював на парафіях у селах Ляцьке шляхоцьке (до 1832) і Пійло (1832–1846), а в 1845–1846 роках був Калуським деканом. У 1846–1856 роках — духівник Львівської греко-католицької семінарії. Директор митрополичого дому духовних реколекцій (1856–1871), з 1857 року — почесний крилошанин Львівської капітули, а з 1858  року — член митрополичої консисторії^[2].

Посол Галицького сейму у 1870–1876 роках, обраний від IV курії в окрузі Стрий — Сколе, голова «Руського клубу» в 1870—1876 роках.^[3] Член Головної Руської Ради, учасник Собору руських учених (1848 року), член-засновник Галицько-руської матиці, член Народного Дому у Львові (в 1870 році його голова). Тимчасовий голова «Руської ради» (1870 року).

Помер 3 грудня 1876 року у Львові.

• Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму. — Львів : «Тріада плюс», 2010. — 228 с., іл. — C. 147. — (Львівська сотня). — ISBN 978-966-486-089-2.
• Блажейовський Д. Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944). — Том ІІ. — Духовенство і Релігійні Згромадження: англійською мовою. — Львів–Київ : КМ Академія, 2004. — 570 с. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)

Це незавершена стаття про релігійного діяча чи діячку УГКЦ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.