Курсанова Марина Вікторівна
Мари́на Ві́кторівна Курса́нова (рос. Мари́на Ви́кторовна Курса́нова; 1 лютого 1963, Каспійськ) — українська письменниця, поетеса, бард, виконавиця власних пісень в жанрах авторської та популярної пісні, шансону, етно і рок-балад. Біографічні даніНародилася 1 лютого 1963 року в Каспійську, що в Дагестані, в сім'ї геолога, Віктора Курсанова, згодом викладача Львівського політехнічного інституту. Закінчила Львівську середню школу № 69. 1984 року закінчила відділення редагування Українського поліграфічного інституту імені Івана Федорова. Працювала у львівських виданнях — «Галицькі контракти» та газетах «Експрес», «Високий Замок», «Європеєць», у яких поміщала статті на теми літератури, науки та мистецтва. Працювала також у видавництві «Ахілл» і журналі «Податкове планування»[1], у газеті «Крок» (головним редактором). Займалась видавничою діяльністю, була співвласником видавництв «Арт-Прінт», «Барви». Певний час вела телепрограму на Львівському обласному телебаченні. Мешкає у Львові. Має двох дітей — дочку Алісу і сина Микиту. ТворчістьЛітературнаМарина Курсанова дебютувала як поетеса в журналі «Родник» (Рига, 1989). Друкувалась у виданнях «Високий Замок», «Гамаюн», «ТОР», «Прямая речь», «Арион», «Волга», «Весь», «Бібліотека Утопій». Належить до членів Львівської асоціації літераторів імені Сергія Єсеніна. Поезія Марини Курсанової публікувалася в колективних збірках і в альманасі «Книга соблазнённых поэзией», складеному з віршів львівських поетів, у рамках проекту «Библиотека утопий» (Москва, 2000). Окрема поетична збірка «Лодка насквозь» вийшла у Львові 1995 року. Прозові й поетичні твори авторки також регулярно друкувалися в журналі «Знамя». 2003 року Марина Курсанова стала лауреаткою премії цього журналу — за публікацію «Птенцы летят следом… Путеводитель по литературной карте Львова». 2000 року вийшли у світ її два романи в жанрі іронічного детективу. У романі «Любовь пчёл трудовых» Курсанова розвиває тему сучасної бізнес-леді й поєднує мотиви серйозної прози з гострим, цікавим сюжетом і всією атрибутикою детективу. Роман «Список мёртвых мужчин» — це також іронічний детектив з елементами мелодрами, дія якого відбувається в наші дні. Деякі твори Марини Курсанової перекладено шведською, польською й українською мовами. ПісеннаЩе студенткою Марина захопилась авторською піснею й записалася до львівського клубу авторської пісні «Послухайте». Виступала на кількох пісенних фестивалях[2]. У галузі пісенної творчості співпрацювала з Володимиром Бебешком, Геннадієм Крупніком. У виконавчій діяльності співпрацювала з Йосипом Крупицьким і Андрієм Явним. Пісні Курсанової виконує, зокрема, Віталій Козловський (альбом «Красота — Разлука»)[3]. Загалом у 1993—2005 роках Марина Курсанова випустила десять музичних альбомів. Її пісні відзначаються ліричністю, вдумливістю й поетичністю. ТвориПоезія і проза
Музичні альбоми
Переклади творів Курсанової
Нагороди та відзнаки
Джерела
Примітки
|