Кущ Віктор Максимович

Віктор Кущ
Віктор Кущ;
Підполковник (6.12.1915); Генерал-хорунжий (1920)
Загальна інформація
Народження	10 (22) листопада 1887; Олександрівськ, Катеринославська губернія, Російська імперія
Смерть	21 листопада 1942; Польща
Поховання	Православний цвинтар у Варшаві
Громадянство	УНР
Alma Mater	Академія Генерального штабу
Військова служба
Приналежність	УНР
Війни / битви	Російсько-японська війна; Перша Світова війна; Українсько-радянська війна
Командування
	начальник розвідувального відділу Дієвої армії УНР
Нагороди та відзнаки
	Хрест Симона Петлюри
Орден Святого Станіслава 2 ступеня	Орден Святого Станіслава 3 ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кущ (значення).

Кущ Віктор Максимович (10 (22) листопада 1887, Олександрівськ, Катеринославська губернія — 21 листопада 1942(1942-11-21), Варшава, Генеральна губернія) — український військовик, начальник оперативного відділу штабу Дієвої армії УНР, генерал-хорунжий.

Біографія

Народився 10 листопада 1887 року у Олександрівську (нині Запоріжжя)^[1]. Військову освіту здобув в Одеському піхотному училищі 1904 року. У складі 15-го пішого полку брав участь у російсько-японській війні 1904—1905 років. За особисту хоробрість нагороджений двома орденами. 1912 року закінчив Миколаївську академію генерального штабу. У роки Першої світової війни був штаб-офіцером для доручень штабу 4-го Сибірського армійського корпусу.

В українській армії з серпня 1918 року.

За Гетьманату — начальник відділу 1-го квартирмейстерства Генерального штабу, начальник штабу 13-ї пішої дивізії.

У січні 1919 року — начальник організаційного відділу Генерального штабу, пізніше — начальник розвідувального відділу Дієвої армії, штабів Запорізького корпусу, Запорізької групи та генерал-квартирмейстерства Головного управління Генерального штабу. 1920 року став генерал-хорунжим.

1923 року в Каліші налагодив видання журналу «Табор», був його редактором до 1939 року. Співорганізатор Українського воєнно-історичного товариства у Польщі. Автор багатьох публікацій з історії Визвольних змагань.

Помер 21 листопада 1942 року, похований у православній частині міського цвинтаря «Воля».

Вшанування пам'яті

10 листопада 2018 року на державному рівні в Україні відзначається пам'ятна дата — 140 років з дня народження Віктора Куща (1878—1942), військового діяча, генерал-хорунжого Армії УНР.^[2]

Примітки

↑ О. М. Колянчук. Кущ Віктор Максимович // Енциклопедія Сучасної України: енциклопедія [електронна версія] / ред.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. Т. 16.
↑ Постанова Верховної Ради України від 08.02.2018 р. № 2287-VIII «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2018 році». Архів оригіналу за 15 березня 2018. Процитовано 14 березня 2018.

Джерела та література

Г. В. Стрельський.. Кущ Віктор Максимович [Архівовано 21 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 547. — ISBN 978-966-00-0855-4.
О. М. Колянчук. Кущ Віктор Максимович [Архівовано 21 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
Тернистий шлях кубанця Проходи: Документальний роман / Вступ. слово Р.Коваля. — Вінниця: ДП «ДКФ», 2007. — 404 с.
Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — ISBN 966-8201-26-4.
Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга II. — К. : Темпора, 2011. — 355 с. — ISBN 978-617-569-041-3.
Довідник з історії України / за ред. І. З. Підкови, Р. М. Шуста. — К. : Генеза, 2001. — ISBN 966-504-439-7.
Кущ Віктор Максимович. (рос.) // grwar.ru — Російська імператорська армія в Першій світовій війні.

[1] О. М. Колянчук. Кущ Віктор Максимович // Енциклопедія Сучасної України: енциклопедія [електронна версія] / ред.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. Т. 16.

[2] Постанова Верховної Ради України від 08.02.2018 р. № 2287-VIII «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2018 році». Архів оригіналу за 15 березня 2018. Процитовано 14 березня 2018.

[1]

[2]