Левицький Іван Омелянович

Частина інформації в цій статті застаріла. Ви можете допомогти, оновивши її. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (серпень 2020)

Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її із чинними мовними стандартами. (серпень 2020)

Левицький Іван Омелянович
Псевдо	Іван з Берліг
Народився	6 (18) січня 1850  Берлоги, Рожнятівський район, Івано-Франківська область
Помер	30 січня 1913(1913-01-30)  (63 роки) Львів, Цислейтанія, Австро-Угорщина
Поховання	Личаківський цвинтар
Країна	Австрійська імперія   Австро-Угорщина
Національність	українець
Діяльність	бібліограф, письменник, публіцист
Галузь	творче та професійне письмоd[1] , бібліографічна діяльність[d][1]  і перекладацтво[d][1]
Alma mater	Віденський університет
Знання мов	українська[1] , російська[1]  і польська[1]
Роботи у Вікіджерелах  Медіафайли у Вікісховищі

Іва́н Омеля́нович Леви́цький, псевдонім — Іван з Берліг (18 січня 1850, Берлоги Калуського повіту, тепер Рожнятівського району — 30 січня 1913, Львів) — український галицький бібліограф, письменник, публіцист. Працював над бібліографією західноукраїнських видань. Похований на «Личаківському цвинтарі» Поле 50.

Народився 6 (18) січня 1850 року в селі Берлоги (згодом Калуського повіту, нині Рожнятівського району).

Навчався у Станиславівській гімназії, з 3-го класу гімназії його забрали до австрійської армії. У липні 1871 року в Будапешті склав екзамени на атестат зрілості, а згодом поступив на філософський факультет Віденського університету.

На світогляд І. Левицького вплинули обставини, за яких він жив. В той період Галичина перебувала під владою Австро-Угорщини. Спочатку він належав до галицьких «москвофілів», що орієнтувалися на російську монархію, але пізніше приєднався до «народовців» та навіть почав брати участь у виданні журналу «Зоря». Основною справою Левицького завжди була бібліографія. Вперше він зацікавився бібліографією у 1877 році. У 1909 році він очолив Бібліографічне товариство ім. Тараса Шевченка.

Займався перекладами статей з російської преси. Пізніше у Коломиї видавав «Народну школу» (1875), у Львові «Друга народу» (1876) і «Бескид», активно співпрацював у багатьох галицьких періодичних виданнях, видавав календарі. Був редактором газет («Мир», «Слово»), журналів («Пролом», «Наука»).

З 1879 року і до кінця свого життя І. О. Левицький працював дрібним урядовцем у різних страхових товариствах у Львові. Помер 30 січня 1913 року, похований на 50 полі Личаківського кладовища у Львові.

Укладач фундаментальних праць «Галицько-русская библиография XIX века» і «Галицько-руська бібліографія за роки 1772—1800» (опублікована в «Записах Наукового товариства імені Шевченка»), в яких охоплено книжкові та періодичні видання, описано зміст збірників, газет і журналів за 1772—1886 роки, «Українська бібліографія Австро-Угорщини», де містяться відомості за 1887—1893 роки. Створив кілька народних календарів, популярних книжок для народу: «Провидение Боже», «Прибудь разум, щастя буде», «Під Зборовом». Автор оповідань на історичні теми. Склав «Реєстр наукових і літературних праць професора Михайла Грушевського» (1906), зібрав колосальні матеріали про 2000 діячів, праці яких зберігаються у відділі рукописів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника, видав 4 випуски «Прикарпатської Русі», решта (за браком грошей) залишились у рукописах.

Твори І. Левицького мали багато схвальних відгуків в українській, російській та польській пресі. Високо оцінено його праці в «Енциклопедичному словнику Брокгауза і Єфрона», та в праці О. Пипіна «История русской этнографии».

• Галицько-руська бібліографія, т. 1—2.— Львів, 1888—95
• Українська бібліографія Австро-Угорщини за роки 1887—1900, т. 1—3.— Львів, 1909-11.

• П. В. Голобуцький, Н. І. Мойсеєнко. Левицький Іван Омелянович [Архівовано 22 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 87. — ISBN 978-966-00-1028-1.
• П. Г. Баб'як. Левицький Іван Омелянович [Архівовано 5 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
• Іван Омелянович Левицький: Зб. наук. пр. / ред.: Л. І. Ільницька; НАН України. Львів. наук б-ка ім. В. Стефаника, Наук. т-во ім. Шевченка в Україні, Коміс. з книгознав. та бібліогр. — Л., 2002. — 204 c.
• Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець ХІХ ст. — 1941 р.): матеріали до біобібліографічного словника / авт.-уклад. Л. В. Гарбар ; ред. кол.: Г. В. Боряк, Л. А. Дубровіна (голова), В. І. Попик та ін. ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т рукопису. — Київ, 2017. — C. 252. [Архівовано 27 березня 2019 у Wayback Machine.]

• Письменники Прикарпаття. Левицький Іван Омелянович [Архівовано 8 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Хата-читальня Прикарпаття
• Гуменюк М. Бібліографічна діяльність І. О. Левицького [Архівовано 24 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Архіви України. — 1968. — № 6. — С. 35—36.

Це незавершена стаття про українського письменника. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

---

Твори цього автора перебувають у суспільному надбанні. Ви можете допомогти проєкту, додавши їх у Вікіджерела.