Лепьохін Іван Іванович
Лепьохін Іван Іванович (10 (21) вересня 1740, Петербург — 6 (18) квітня 1802, Петербург) — російський мандрівник і природознавець, академік Петербурзької академії наук (з 1771 року). БіографіяУ 1760—1762 роках навчався в університеті при Петербурзькій академії наук, у 1762—1767 роках вивчав медицину у Страсбурзькому університеті. Листувався з Ломоносовим, який рекомендував його до зайняття кафедри ботаніки в академії. Здобувши 1767 року ступінь доктора медицини, Лепьохін повернувся до Петербурга і був призначений ад'юнктом. В 1768—1772 роках керував академічною експедицією, яка досліджувала райони Поволжя, Уралу, півночі європейської частини Росії. З 1771 року був призначений академіком з природничих наук. У 1773—1774 роках подорожував по Прибалтиці й Білорусі, під час якої склав ботанічні колекції. Після повернення з подорожі був призначений директором ботанічного саду в Санкт-Петербурзі. Наукова діяльністьВисловлював ідеї про зміни земної поверхні, властивостей рослин і тварин під впливом навколишнього середовища. ТвориОсновна наукова праця — «Денні записки подорожі … по різних провінціях Російської держави» (СПб., 1771, три частини; 2-е вид. 1795, четверта частина видана в 1805)[6], де висвітлено багато питань з географії та етнографії Росії. Видання було перекладено німецькою мовою (Альтенбург, 1774—83). Лепьохін також надрукував такі праці:
Література
|