Лобелія
Лобе́лія (лат. Lobelia) — рід однорічних та багаторічних трав'янистих рослин, а також напівчагарників, чагарників та дерев родини дзвоникових (Campanulaceae). Типовим видом вважається Lobelia cardinalis L..[1] Ботанічний описРід Лобелія містить значну кількість (понад 415 видів[2]) великих та дрібних, однорічних та багаторічних, трав'янистих та чагарникових порід, витривалих та ніжних, з різних місць походження, у широкій кольоровій гамі. Багато видів є абсолютно відмінними один від одного. Але всі вони мають чергові ланцетоподібні листки та пазушні двогубі квітки, кожна з п'ятьма пелюстками. Верхні дві пелюстки, як правило, прямі, а нижні три пелюстки можуть бути розташовані віялом. Цвітуть рясно, квіти інтенсивного забарвлення, через те популярні як декоративні рослини.[3] ТаксономіяРід названо на честь Маттіаса де Л'Обеля (1538—1616) — фламандського ботаніка та лейб-медика англійського короля Якова I.[4] Деякі ботаніки відносять рід та його види у окрему родину Lobeliaceae, інші вважають підродиною Lobeliaceae у родині Campanulaceae. APG не прийняти однозначне рішення з цього питання та відносить рід до обох родин. ПоширенняПредставники роду лобелія поширені майже у всіх частинах світу, але перш за все у субтропічному поясі та дещо менше у зонах помірного клімату. Медичне застосуванняДеякі види використовують як лікарські рослини. У рослинах Lobelia inflata міститься основний алкалоїд — лобелін, похідний від метилпіперидину. Лобеліну гідрохлорид застосовується як засіб для збудження дихального центру, при бронхіальній астмі, кашлюку, має важливе значення як засіб при ураженні задушливими отруйними речовинами (ОР). Декоративне застосуванняУ культурі близько 20 видів. У квітниках досить широко культивують як бордюрну у рабатках або ампельну рослину Lobelia erinus з дрібними яскраво-синіми квітками родом з Південної Африки. ВидиРід включає більше 400 видів[5].
Примітки
Посилання
|