|
Людино-годинаЛюди́ногоди́на (коротке позначення люд. год) — одиниця обліку відпрацьованого часу, що відповідає годині роботи однієї людини[1]. Іноді зручно оцінити тривалість виконання роботи кількістю необхідних людиногодин, що дозволяє при плануванні простіше оцінювати чи змінювати кількість працівників та терміни виконання завдання. Таким чином, людиногодина є одиницею обліку трудовитрат і досить широко застосовується при плануванні графіка робіт з урахуванням часу їх виконання. Нормативні трудовитрати заздалегідь визначаються за допомогою хронометражу або розрахунком, як обернена величина до продуктивності праці. Сумарні людиногодини є результатом множення кількості працівників на час, витрачений на виконання роботи. Тобто, робота має трудовитрати 40 людиногодин, якщо 1 особа виконує її за 40 годин; або 2 особи за 20 годин; або 4 особи за 10 годин і т. д. За наявності нормативів витрат робочого часу можна заздалегідь оцінити обсяг часу, необхідного для виконання будь-якого завдання, а також оцінити витрати на реалізацію проєкту, вартість і тривалість реалізації або кількість працівників, необхідну для його завершення до наміченого терміну. Людиногодина враховує лише час роботи, не враховуються відпустки, обідні перерви, хвороби співробітників та інший оплачуваний неробочий час. Людиногодини є оцінкою тривалості виконання роботи за звичайних умов, а не системою розрахунків із працівниками. Основна сфера застосування — облік, планування та аналіз. Оцінка робіт у людиногодинах — важливий елемент у плануванні за методом «витрати-випуск». Інші одиниціДля досить великих робіт використовують подібну одиницю «людинодень», яка характеризує роботу однієї людини протягом одного робочого дня незалежно від встановленої тривалості робочого дня[1]. Для восьмигодинного робочого дня цей обсяг робіт зазвичай менший, ніж еквівалент восьми людиногодин, оскільки враховуються неминучі перерви, простої тощо. Кількість людиногодин переводять в інші одиниці часу, зокрема, при складанні розкладу робіт та визначенні складу робочих груп. Однак це не є однозначним і залежить від кількох факторів, таких як робочий час на день, кількість робочих днів на місяць, середні значення показників хвороб та періодів відпусток працівників тощо. Наприклад:
У Німеччині, наприклад, людинорік прирівняно до 1760 людиногодин (220 робочих днів на 8 годин без лікарняних). Статистика заробітної плати в Норвегії враховує робочий рік як 1950 годин (включно зі святковими днями). Фактична кількість робочих годин на рік на одного працівника в країнах ОЕСР 2007 року варіювалася від 1389 годин у Нідерландах до 2316 годин у Південній Кореї. Див. такожПриміткиПосилання
|
