Share to: share facebook share twitter share wa share telegram print page

 

Лядов Григорій Григорович

Григорій Григорович Лядов
рос. Григорий Григорьевич Лядов
Народження5 грудня 1921(1921-12-05)
Красна Слудка
Смерть31 травня 1944(1944-05-31) (22 роки)
Сінгурень
КраїнаСРСР СРСР
ПриналежністьПрапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних силПрапор ВПС СРСР ВПС СРСР
Рід військ розвідувальна авіація
ОсвітаChelyabinsk Red Banner Military Aviation Institute of Navigatorsd Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки служби1939–1944
ПартіяВКП(б) Редагувати інформацію у Вікіданих
Звання Капітан авіації
Формування511-й окремий розвідувальний авіаційний полк
Війни / битвиНімецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Вітчизняної війни I ступеня Медаль «За відвагу»

Григо́рій Григо́рович Ля́дов (рос. Григорий Григорьевич Лядов: 5 грудня 1921(19211205) — 31 травня 1944)  — старший льотчик-спостерігач 511-го окремого розвідувального Ясського авіаційного полку (5-а повітряна армія, 2-й Український фронт), Герой Радянського Союзу (1944), капітан.

Біографія

Народився 5 грудня 1921 року в селі Красна Слудка Верхньо-Городковського району Пермської області (нині Добрянський район Пермського краю) в селянській родині. Росіянин. Закінчив пермську середню школу № 1 у 1939 році.

У лавах РСЧА з 1939 року. У 1940 році закінчив Челябінське військове аваіційне училище.

Учасник німецько-радянської війни з жовтня 1941 року. Бойовий шлях молодший лейтенант Г. Г. Лядов розпочав на посаді стрільця-бомбардира 511-го швидкісного бомбардувального авіаційного полку на Західному фронті. Брав участь у розгромі німців під Москвою, в районі Рогачова, Клина.

З червня 1943 року — старший льотчик-спостерігач 511-го окремого розвідувального авіаційного полку на Степовому та 2-у Українському фронтах.

За отриманими ним розвідувальними даними радянська штурмова і бомбардувальна авіація завдавала авіаційних ударів по скупченнях живої сили і техніки ворога в районі Бєлгорода, Мерефи, Кременчука, Олександрії.

Особливо відзначився під час авіаційної розвідки ворожої оборони на Дніпрі: 28 серпня 1943 року виявив інтенсивне пересування мото-механізованих колон ворога, що було підтверджене фотозйомкою; 13 вересня сфотографував оборону ворога по правому березі Дніпра в районі Дніпропетровськ, Мишурин Ріг; 12 жовтня при протидії ворожих винищувачів з висоти 5000 м без прикриття двічі заходив на фотографування переднього краю оборони супротивника протяжністю 70 км від Куцеволівки до Верхньодніпровська.

8 травня 1944 року, коли авіація не піднімалась у повітря через важкі погодні умови, Г. Г. Лядов з льотчиком В. Г. Завадським з висоти 100 м провели розвідку й виявили відступ мотомеханізованої колони ворога у 3-4 ряди з Умані на південь.

Всього до квітня 1944 року на літакові Пе-2 здійснив 115 бойових вильотів на ближню і дальню розвідку ворожих укріплень, скупчень живої сили і техніки супротивника. Всього ним з відмінним результатом здійснено фотозйомку на площі у 9738 км². У 6 повітряних боях з авіацією ворога екіпажем збито 2 винищувачі супротивника.

31 травня 1944 року загинув у повітряному бою. Похований на південно-західній околиці села Сінгурень Ришканського району Молдови[1].

Нагороди

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 жовтня 1944 року[2] за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистськими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм, капітанові Лядову Григорію Григоровичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу (посмертно).

Нагороджений орденами Леніна (26.10.1944), Червоного Прапора (1942), Вітчизняної війни 1-го ступеня (18.11.1943[3]), медаллю «За відвагу» (22.03.1942[4]).

Пам'ять

На честь Г. Г. Лядова село Сингурени було перейменоване у Лядовени, в селі встановлено погруддя льотчика.

У селі Красна Слудка ім'ям Григорія Лядова названо вулицю, а на будинку, у якому він жив, встановлено меморіальну дошку.

Література

  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1988. — Т. 2 /Любов — Ящук/. — 863 с. (ISBN 5-203-00536-2)

Примітки

  1. [Інформація з донесення про незворотні втрати на сайті ОБД «Мемориал»(рос.). Архів оригіналу за 26 серпня 2014. Процитовано 25 серпня 2014. {{cite web}}: стрип-маркер templatestyles в |title= на позиції 69 (довідка) Інформація з донесення про незворотні втрати на сайті ОБД «Мемориал»(рос.)]
  2. Нагородний лист на представлення до звання Героя Радянського Союзу на сайті «Подвиг народа»(рос.). Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 25 серпня 2014. {{cite web}}: стрип-маркер templatestyles в |title= на позиції 92 (довідка)
  3. Нагородний лист на сайті «Подвиг народа»(рос.). Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 25 серпня 2014. {{cite web}}: стрип-маркер templatestyles в |title= на позиції 41 (довідка)
  4. Нагородний лист на сайті «Подвиг народа»(рос.). Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 25 серпня 2014. {{cite web}}: стрип-маркер templatestyles в |title= на позиції 41 (довідка)

Посилання

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya