Лінус — шведськомовний фін[1]. Прізвище його шведського роду спершу звучало, як Торвальд, однак його дідусь, поет Олє Торвальдс вирішив змінити його на Торвальдс, щоб надати йому «більш фінського забарвлення».
У 1981 році Лео, дідусь Лінуса, математик, познайомив онука з ЕОМ«Commodore VIC-20», що він її використовував для математичних обчислень. Лінус зацікавився програмуванням і прочитав керівництва до машини. Потім він почав читати комп'ютерні журнали і писати власні програми, спочатку на BASIC, а потім на асемблері.
Зі шкільних років Лінус отримував стипендії за успіхи в математиці. Перша куплена ним ЕОМ — «Sinclair QL», тоді коштувала майже 2000 доларів США.
Після закінчення школи Лінус вступив до Гельсінського університету на курс інформатики. Навчання було перервано річною службою в армії.
Значною подією в житті Торвальдса було прочитання ним книги Ендрю Таненбаума «Операційні системи: розробка та реалізація» ('Operating Systems: Design and Implementation','ISBN 0-13-638677-6'). У книзі на прикладі написаної Таненбаум ОС «Minix», представлена структура систем сімейства UNIX. Лінус дуже зацікавився прочитаним. Пізніше він купив новий комп'ютер на базі 386-го процесора і встановив «Minix».
Виявивши недоліки в системі, він почав писати власний емулятортерміналу, в якому реалізував перемикання завдань. Потім Лінус додавав в програму все нові і нові функції, завдяки чому вона незабаром стала набувати риси повноцінної операційної системи. Потім він послав нині відоме оголошення в групу новин «Minix»[7]:
From: torvalds@klaava.Helsinki.Fi (Лінус Торвальдс Бенедикт)
Newsgroups: comp.os.minix
Subject: Що б ви більше всього хотіли побачити в Minix?
Summary: маленьке опитування щодо моєї нової операційної системи
Keywords: 386, preferences
Message-ID: <1991Aug25.205708.9541@klaava.Helsinki.Fi>
Date: 25 Aug 1991 20:57:08 GMT
Organization: Університет Гельсінкі
Привіт, всім, хто користується Minix-
Я роблю (вільну) операційну систему (це лише хобі, і вона
не буде великою і професійною як GNU) для клонів 386(486) AT.
Робота над нею почалася в квітні і скоро буде завершена. Я б хотів
отримати які-небудь відгуки про те, що людям подобається/не подобається в Minix, бо
моя ОС на неї схожа (такий же устрій файлової системи
(з практичних міркувань) серед усього іншого).
Я вже переніс bash (1.08) і gcc (1.40), і все, здається, працює.
Мається на увазі, що в мене з'явиться щось практичне через кілька
місяців, і я хотів би дізнатися, яких особливостей хотілося б більшості.
Будь-які пропозиції приймаються, але я не обіцяю, що реалізую їх :-)
Лінус (torvalds@kruuna.helsinki.fi)
PS. Так, у неї немає ніякого коду з Minix, і в неї є багатонитева
файлова система. Вона НЕ переносима (використовує переривання завдань 386-го, і т. д.), і,
ймовірно, ніколи не буде підтримувати нічого, крім твердих дисків
AT, тому що це все, що в мене є :-(.
17 вересня1991 року Лінус виклав сирцевий код програми (версії 0.01) для загальнодоступного завантаження. Система відразу ж викликала великий інтерес. Сотні, потім тисячі програмістів стали цікавитися системою (директорію з програмою, за відсутністю кращих варіантів, назвали «Linux») і працювати над її поліпшенням і доповненням. Вона поширювалася і до цього дня поширюється на умовах суспільної ліцензії GNU-GPL.
Автор «Minix», професорЕндрю Таненбаум, несподівано виступив з різкою критикою архітектури системи: «Я як і раніше вважаю, що створювати монолітне ядро в 1991 році — фундаментальна помилка. Скажіть спасибі, що ви не мій студент: за такий дизайн я б не поставив високої оцінки :-)»(з листа до Лінуса Торвальдса). Свій пост Таненбаум назвав «Лінукс застарів».[8]
Крім монолітного ядра, Таненбаум критикував Linux за відсутність переносимості. Таненбаум пророкував, що процесори 80x86 в недалекому майбутньому зникнуть, поступившись місцем архітектурі RISC.
Критика сильно зачепила Торвальдса. Таненбаум був знаменитим професором, і його думка мала значення. У даному питанні, проте, він помилявся. Лінус Торвальдс наполягав на своїй правоті.
Відкритість ядра, написаного Лінусом, дала можливість використовувати його разом з напрацюваннями (компіляторами GCC, базовими утилітами ОС) GNU, проєкту вільного варіанту системи UNIX, що існував з 1983 року (вся ця система часто називається «Linux», проте правильніше було б називати її «GNU/Linux»). Популярність системи зростала, і пізніше про неї заговорили журналісти в усьому світі. «Лінукс» і Лінус стали відомі.
В даний час лише близько двох відсотків системного ядра «Linux» написано самим Торвальдсом, але за ним залишається рішення про внесення змін до офіційної гілки ядра.
Торвальдс володіє товарним знаком «Linux» і стежить за його використанням[9] за некомерційну організацію «Linux International» і за допомогою користувачів «Linux» у всьому світі.
У романі «Криптономікон»Ніла Стівенсона описані характеристики тих, хто використовує «Finux» — Unix-подібних операційних систем, розроблених у Фінляндії.
У 2000 — отримав ступінь доктора наук Університету Гельсінкі.
Нагороджений медаллю за розвиток інформаційних систем.
У журналі «Time», в опитуванні «Людина століття», Торвальдс зайняв 17 місце.
Одного з персонажів фільму «Пароль „Риба-меч“» — хакера номер один — кличуть Axl Torvalds.
У 2004 — він названий одним з найвпливовіших людей журналом «Time» в статті «Лінус Торвальдс: Чемпіон вільних програм».
В опитуванні «100 знаменитих фінів всіх часів», Торвальдс зайняв 16 місце.
У 2005 — проявив себе, як «найкращий керуючий» в огляді «BusinessWeek».
У серпні 2005 Торвальдс отримав нагороду від Reed College.
У 2006 — «Time» назвав його одним з революційних героїв останніх 60 років.
Журнал «Business 2.0» назвав його одним з «10 людей-нематеріалістів», тому що розвиток Лінукса має індивідуальні риси Торвальдса.
У 2008 — він офіційно представлений Музеєм історії комп'ютерів у Каліфорнії.
22 жовтня 2008 — Музей історії комп'ютерів відзначив творця Лінукс Лінуса Торвальдса, операційна система якого стала каталізатором руху за відкрите ПЗ, яке кинуло виклик традиційній пропрієтарній схемі інтелектуальної власності.
↑Rogoway, Mike (7 червня 2005). Linus Torvalds, Incognito Inventor. The Oregonian. Архів оригіналу за 9 липня 2014. Процитовано 8 липня 2014. A sort of anti-celebrity, he is plainly ambivalent about fame and content to stay nestled at home in a tony cluster of million-dollar houses atop the densely forested hills of the Dunthorpe neighborhood.