Син надвірного радника Педро де Ліпранді, який 1785 року приїхав із Північної Італії в Росію та облаштував тут Олександрівську мануфактуру, та баронеси Кусової. 13 серпня 1807 року Іван Петрович розпочав службу в почеті російського імператора колоновожатим по квартирмейстерській частині.
У 1808—1809 роках брав участь у російсько-шведській війні. Відзначився на цій війні, за що 12 грудня 1808 року надано звання поручника. 1809 року нагороджено орденом Анни третього ступеня, 20 грудня 1809 року — золотою шпагою за хоробрість.