М'яз-натягувач барабанної перетинки

М'яз-натягувач барабанної перетинки
М'яз-натягувач барабанної перетинки
	; Середнє вухо на малюнку з «Анатомії Грея». Натягувач барабанної перетинки виділено червоним
	Молоточок Натягувач перетинки Коваделко Стремінцевий м'яз Лабіринт Стремінце Вушний канал Барабанна перетинка Євстахієва труба Барабанна порожнина
Латинська назва	Musculus tensor tympani
Починається від	Євстахієва труба
Кріпиться до	Руків'я молоточка
Кровопостачання	Верхня барабанна артерія
Іннервація	Присередній крилоподібний нерв, гілка нижньощелепного нерва (V3)

М'яз-натягувач барабанної перетинки (лат. musculus tensor tympani) — один із двох м'язів середнього вуха, розташований у кістковому каналі над кістковою частиною євстахієвої труби і прикріплений до молоточка. Його призначенням є послаблення гучних звуків, наприклад, таких, що виникають при жуванні, крику, ударах грому. Проте, його реакція недостатньо швидка, щоб захистити вухо від раптових сильних звуків, таких як вибухи чи постріли.

Будова

Відходить від хрящевої частини євстахієвої труби і прилеглого великого крила клиноподібної кістки. Проходить у власному каналі до барабанної порожнини, де переходить у тонкий сухожилок, який круто огинає завиткоподібний відросток (processus cochleariformis) стінки порожнини, і кріпиться до руків'я молоточка^[1].

Кровопостачання й іннервація

Кровопостачання м'яза здійснюється через верхню барабанну артерію — гілку середньої оболонної артерії^[1]. Іннервується м'яз-натягувач барабанної перетинки однойменним нервом (nervus musculi tensoris tympani) — гілкою присереднього крилоподібного нерва, який відходить від нижньощелепного нерва^[1]. Оскільки іннервація здійснюється лише руховими волокнами трійчастого нерва, м'яз не має волокон від трійчастого ганглія (що містить тільки чутливі волокна).

Розвиток

Розвивається з мезодермальної тканини 1-ї зябрової дуги^[2].

Функція

Функцією м'яза-натягувача барабанної перетинки є послаблення шуму, що виникає під час жування. Напружений м'яз тягне молоточок у медіальному напрямку, натягаючи барабанну перетинку і послабляючи коливання слухових кісточок, тим самим зменшуючи сприйману амплітуду звуків. Це один із м'язів, задіяних в акустичному рефлексі.

Вольовий контроль

Скорочення м'яза зменшує вібрацію кісточок і відповідно звук^[3]. Повільно скорочувані волокна здійснюють 10—30 скорочень за секунду (що відповідає 10—30 Гц звукової частоти). Швидко скорочувані волокна здійснюють 30—70 скорочень за секунду (відповідає 30—70 Гц). Сильним вольовим напруженням можна добитися сильного скорочення м'язів-натягувачів, що викликає звук, зазвичай описуваний як гарчання.

Деякі люди можуть за власним бажанням сильно натягати ці м'язи, викликаючи гарчання в себе у вухах. Також цей звук можна почути при сильному напруженні м'язів шиї чи щелеп, наприклад, під час глибокого позіхання. Феномен відомий принаймні з 1884 року^[4].

Мимовільний контроль

Тимпанічний рефлекс запобігає пошкодженню внутрішнього вуха, глушачи передачу вібрацій від барабанної перетинки до овального вікна. Час спрацьовування рефлексу становить 40 мілісекунд, що виявляється недостатнім для того, щоб захистити вухо від раптових гучних звуків, таких як вибух чи постріл. Ймовірно, рефлекс розвинувся в процесі еволюції для захисту вух від ударів грому, які не є раптовими звуками^[5]^[6].

Рефлекс здійснюється скороченням двох м'язів середнього вуха — м'яза-натягувача барабанної перетинки і стремінцевого м'яза.

Примітки

↑ ^а ^б ^в Standring, Susan, ред. (2016). "Middle ear: Tensor tympani". Gray's anatomy : the anatomical basis of clinical practice (вид. 41st). Philadelphia. с. 637. ISBN 9780702052309. OCLC 920806541.
↑ Moore, Keith (2003). The Developing Human: Clinically Oriented Embryology (вид. 7th). Philadelphia, Pennsylvania: Saunders. с. 204–208. ISBN 0-7216-9412-8.
↑ Barry DT (1992). Vibrations and sounds from evoked muscle twitches. Electromyography and Clinical Neurophysiology. 32 (1–2): 35—40. PMID 1541245.
↑ cf: Tillaux Paul Jules, Traité d'Anatomie topographique avec applications à la chirurgie, Paris Asselin et Houzeau publishers (4°ed. 1884, p. 125)
↑ Saladin, Kenneth (2012). Anatomy and Physiology: The Unity of Form and Function (вид. 6th). New York: McGraw-Hill. с. 601. ISBN 978-0-07-337825-1.
↑ Jones, Heath G.; Nathaniel T. Greene; William A. Ahroon (2018). Human middle-ear muscles contract in anticipation of acoustic impulses: Implications for hearing risk assessments. Hearing Research. 378: 53—62. doi:10.1016/j.heares.2018.11.006.

Посилання

McGill [Архівовано 12 серпня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
MadSci Network [Архівовано 9 листопада 2020 у Wayback Machine.] (англ.)

[Grays2016-1] а ^б ^в Standring, Susan, ред. (2016). "Middle ear: Tensor tympani". Gray's anatomy : the anatomical basis of clinical practice (вид. 41st). Philadelphia. с. 637. ISBN 9780702052309. OCLC 920806541.

[2] Moore, Keith (2003). The Developing Human: Clinically Oriented Embryology (вид. 7th). Philadelphia, Pennsylvania: Saunders. с. 204–208. ISBN 0-7216-9412-8.

[3] Barry DT (1992). Vibrations and sounds from evoked muscle twitches. Electromyography and Clinical Neurophysiology. 32 (1–2): 35—40. PMID 1541245.

[4] : Tillaux Paul Jules, Traité d'Anatomie topographique avec applications à la chirurgie, Paris Asselin et Houzeau publishers (4°ed. 1884, p. 125)

[5] Saladin, Kenneth (2012). Anatomy and Physiology: The Unity of Form and Function (вид. 6th). New York: McGraw-Hill. с. 601. ISBN 978-0-07-337825-1.

[Jones-6] Jones, Heath G.; Nathaniel T. Greene; William A. Ahroon (2018). Human middle-ear muscles contract in anticipation of acoustic impulses: Implications for hearing risk assessments. Hearing Research. 378: 53—62. doi:10.1016/j.heares.2018.11.006.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]