Магнетоплюмбіт

Магнетоплюмбіт
Загальні відомості
Статус IMA	перевизначений (Rd)[d][1][2][3]
IMA-номер	IMA2020 s.p.
Абревіатура	Mpl[4]
Хімічна формула	PbFe³⁺₁₂O₁₉
Nickel-Strunz 10	4.CC.45
Ідентифікація
Колір	чорний, сіро-чорний
Сингонія	гексагональна
Спайність	досконала
Твердість	6,5
Колір риси	темно-коричнева
Густина	5,517
Інші характеристики
Названо на честь	свинець (латина)[5], магнетизм
Типова місцевість	Лонгбан[5]
Магнетоплюмбіт у Вікісховищі

Магнетоплюмбі́т (рос. магнетоплюмбит; англ. magnetoplumbite; нім. Magnetoplumbit m) — мінерал, оксид свинцю, манґану та заліза.

Хімічна формула: 1. За Є. Лазаренком: PbFe₁₂O₁₉. 2. За К.Фреєм: Pb(Mn, Fe)₆O₁₀.

Склад у % (з родов. Лонґбан): PbO — 20,02; Fe₂O₃ — 52,22.

Домішки: Mn₂O₃, TiO₂, MnO, Al₂O₃.

Сингонія гексагональна.

Вид: дигексагонально-дипірамідальний.

Густина 5,517.

Твердість: 6,5.

Спайність досконала. Кристали гостропірамідальні.

Колір чорний, сіро-чорний.

Риса темно-коричнева. Сильно магнітний.

В районі Лангбан (Швеція) зустрічається з марганцевистим біотитом. Названий за магнітними властивостями і вмістом свинцю (G. Aminoff, 1925).

• Список мінералів

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
• Лазаренко Є. К., Винар О. М. Магнетоплюмбіт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
• Магнетоплюмбіт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

• Magnetoplumbite [Архівовано 4 січня 2010 у Wayback Machine.]