За саксонською традицією, суд складався із пожиттєво обраних присяжних — шефенів і голови — фогта (нім.-Vogt, пол.-Wójt, укр.-Війт), а до самоврядування входили ратмани (нім.Ratsmänner), яких очолював бурмістр (нім.Bürgermeister) або двоє бурмістрів.
У Литві, Польщі та в руських (українських) містах, що дістали магдебурзьке право, а також у деяких західноєвропейських країнах — орган міського самоврядування; муніципалітет. Відав адміністративними, господарськими, фінансовими, поліцейськими та судовими справами. У складі М. були війт (очолював М.), його помічники (бурмістри), райці (радники) і лавники (засідателі). В західному регіоні, зокрема у Львові, М. існували протягом 1356—80-х рр — 18 ст. В містах Правобережної України-Русі М. виникли в 15—17 ст., в більшості міст Лівобережжя (Стародуб, Чернігів та ін.) — у 1-й пол. 17 ст.
У Російській імперії
На території Слобідської України магістрати встановилися 1724 р. У 1785 р. на Лівобережній Україні у зв'язку зі створенням міських дум у магістратах залишилися головним чином судові функції. Повсюдно в містах України магістрати були поступово ліквідовані, починаючи з 1860-х років у ході здійснення судової реформи.
