Share to: share facebook share twitter share wa share telegram print page

Малорязанцеве

селище Малорязанцеве
Країна Україна Україна
Область Луганська область
Район Сіверськодонецький район
Тер. громада Лисичанська міська громада
Код КАТОТТГ UA44120050060063141
Основні дані
Статус із 2024 року
Площа 7,59 км²
Населення ▼741 (01.01.2018)[1]
Густота 110 осіб/км²;
Поштовий індекс 93313
Телефонний код +380
Географічні координати 48°53′5″ пн. ш. 38°22′59″ сх. д. / 48.88472° пн. ш. 38.38306° сх. д. / 48.88472; 38.38306
Висота над рівнем моря 97 м


Відстань
Найближча залізнична станція: Лисичанськ
До станції: 7 км
До обл. центру:
 - залізницею: 110 км
 - автошляхами: 110 км
Селищна влада
Адреса 93313, Луганська обл., Сіверськодонецький р-н, смт Малорязанцеве, вул. Центральна, буд. 122
Карта
Малорязанцеве. Карта розташування: Україна
Малорязанцеве
Малорязанцеве
Малорязанцеве. Карта розташування: Луганська область
Малорязанцеве
Малорязанцеве
Мапа

Малорязанцеве — селище в Україні, у Лисичанській міській громаді Сіверськодонецького району Луганської області.

Історія

За даними 1859 року тут існувало 2 поселення:

  • Різанцове Перше, панське село, над Біленькою, 12 господ, 124 осіб;
  • Різанцове Друга (Арінкіна, Богдановиче), панське село, над Біленькою, 10 господ, 93 особи, завод.[2]

Селище постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СССР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 53 жителі селища[3].

Населення

За даними перепису 2001 року населення селища становило 983 особи, з них 74,06 % зазначили рідною українську мову, 25,74 % — російську, а 0,2 % — іншу[4].

Див. також

Примітки

  1. ↑ Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2018 року, Київ-2018 (pdf) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 16 серпня 2021. Процитовано 10 грудня 2018.
  2. ↑ Списки населенныхъ мѣстъ Российской империи, составленные и издаваемые Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства внутренних дѣлъ (По свѣдѣніям 1859 года). Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Т. VIII. Екатеринославская губернія с Таганрогскимъ градоначальствомъ. СанктПетербургъ. 1863. — V + 152 с., 1863. (рос. дореф.)
  3. ↑ Мартиролог. Луганська, ст. 396—397 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 лютого 2014. Процитовано 21 березня 2016.
  4. ↑ Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 22 січня 2015.

Посилання

Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Kembali kehalaman sebelumnya