Мальдівською говорять близько 300 000 осіб. Мова має власну писемність під назвою тана, що читається справа наліво. Мальдівська мова належить до індоарійських мов і виникла поряд з сингальською мовою близько 1500 років тому зі спільного кореня.
Впливи інших мов
Мальдівська мова зазнала на собі вплив багатьох інших мов, насамперед арабської, яка починаючи з XII століття робила великий вплив на її писемність і словниковий запас.
Через великі відстані між островами Мальдівського архіпелагу утворилося декілька діалектів з досить істотними відмінностями у вимові і словниковому запасі. Між мешканцями північних островів архіпелагу та мешканцями південних островів можуть виникнути труднощі в розумінні одне одного.
Особливості
Особливістю мальдівської мови є те, що дві голосні, які стоять поруч, не об'єднуються при вимові в дифтонг, а відділяються одна від одної гортанною змичкою. Крім того існують три форми звернення, що застосовуються до різних частин суспільства.
Найбільш ввічливе звернення застосовується по відношенню до представників громадської еліти. Воно також є стандартом у мальдівському телебаченні і радіо. Друга форма звернення, майже в рівній мірі підкреслено ввічлива, служить для розмови з людьми похилого віку і незнайомцями. Третя форма використовується у щоденному неформальному спілкуванні. З мальдівської мови походить слово атол.
