|
Марков Руслан Валерійович
Русла́н Вале́рійович Ма́рков — ((позивний «Марк»); * 29 грудня 1974 року в місті Черкаси, Черкаського району, Черкаської області, Україна — 24 січня 2023 року, Вугледар, Донецької області) — солдат Збройних сил України, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (2022) (посмертно),[1] медаллю «За військову службу Україні»[2], почесним званням «Захисник України — Герой Черкас» (2023, посмертно), почесним званням «Золота Зірка» — Герой козацтва (2023, посмертно). ЖиттєписЗакінчив Черкаську ЗОШ № 28 м. Черкаси у 1989 році,Черкаське вище професійне училище у 1992 році . Руслан навчався в Черкасах на оператора верстатів ЧПУ. З 1999 року був призначений помічником секретаря Черкаської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Троїцький кафедральний собор (Черкаси) та приймав участь в його будівництві[3]. З (2005—2021) був професійним тілоохоронцем PBA[4], мав великий міжнародний досвід служби у різних гарячих точках планети[5]. Повномасштабне вторгненняУчасник Російське вторгнення в Україну (з 2022—2023), З перших днів повномасштабного вторгнення добровільно пішов захищати Батьківщину, ділився особистим професійним досвідом з побратимами. Брав участь у боях за Попасну у 2022 році в якості стрільця 3-ї роти в складі 156 батальйону, де під час бойових дій і загибелі командира взяв командування підрозділом під свій контроль, врятувавши своїми діями багато життів в результаті чого було виконане бойове завдання та збережені життя особового складу. За цей Героїчний вчинок побратими створили електронну петицію президенту яка набрала необхідну кількість підписів (25 000)[6] про присвоєння звання «Героя України». 17 січня 2023 року був переведений до 157 батальйону на посаду кулеметника де під час виконання бойового завдання загинув в районі Вугледару[7]. Руслана поховано на Алеї Слави (м. Черкаси). Родина
Нагороди
Примітки
Посилання та джерела |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
