Марк Антоній Сабеллік

Марк Антоній Сабеллік
Ім'я при народженні	італ. Marcantonio Coccio
Народився	1 січня 1436[3][4][…] Віковаро, Провінція Рим, Лаціо, Італія
Помер	19 квітня 1506[1][2] (70 років) Венеція, Венеційська республіка
Поховання	Santa Maria delle Grazie Maggiore a Caponapolid
Країна	Венеційська республіка
Діяльність	бібліотекар, історик
Вчителі	Gaspare da Veronad
Відомі учні	Gasparo Contarinid, Girolamo Amaseod і Gregorio Amaseod
Знання мов	латина[6][7]
Медіафайли у Вікісховищі

Марк Антоній Сабеллік (італ. Marco Antonio Coccio, лат. Marcus Antonius Coccius Sabellicus 1436–1506) — італійський історик та бібліотекар.

Навчався в Римській академії, заснованій Помпонієм Летом. Коли члени академії почали боротьбу проти Папи Павла II, Сабелліку вдалося уникнути переслідувань (1468). До 1477 року він викладав риторику в Удіне, а потім був змушений виїхати через епідемію чуми. Згодом отримав кафедру у Венеції (1484). За свою «Історію Венеції» отримав довічну пенсію в 200 цехінів, а також звання хранителя бібліотеки Святого Марка.

• «Annotationes in Plinium» (Венеція, 1487)
• «Rerum Venetarum Historiae» (1487)
• «De Venetis magistratibus» (1488)
• «De Venetae urbis situ» (1494)
• «Rhapsodiae historiarum» (1496)
• «Epistolae familiares» (1502)
• «Exemplorum Libri Х» (1507)
• «Historia hebreorum» (1515)
• Повне зібрання його творів вийшло в Базелі (1560).

• Бібліографія. Марк Антоній Сабеллік // Німецька національна бібліотека
• http://www.uni-mannheim.de/mateo/desbillons/fedele/seite76.html [Архівовано 16 липня 2007 у Wayback Machine.]