Махтумкулі
Magtymguly
Махтумкулі Фраґі
Псевдонім	Фраґі
Народився	1733[1][2]  Hajji Qushand, Сефевідський Іран
Помер	1782[3][1][2]  Голестан, Іран
Поховання	Aq Taqeh-ye Qadimd
Країна	Сефевідський Іран  Афшариди  Занди  Каджари
Національність	туркмен
Діяльність	поет, основоположник туркменської літератури
Сфера роботи	філософія і поезія[4]
Мова творів	туркменська
Конфесія	іслам
Батько	Döwletmämmet Azadyd
Махтумкулі у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах

Махтумкулі́ (туркм. Magtymguly Pyragy, перс. مخدومقلی فراغی Makhdumqoli Faraghi, (також Мактимґули) псевдонім — Фраґі́; 1724, с. Хаджіговшан — 1807, там же) — туркменський поет, родоначальник туркменської літератури.

Махтумкулі народився у 1724 році в селі Хаджіговшан в долині річки Атрек у передгір'ї Копетдага, де здавна жили туркмени різних в родині поета Азаді Довлетмамеда (перс. دولت‏محمد عضدي). На той час туркменські племена цього району, в тому числі і гоклен, до роду якого геркез коліна кишик належала родина Махтумкулі, були у васальній залежності від перських правителів.

Махтумкулі навчався у сільській ісламській школі (мектебе́), де викладав його батько. Ще змалку він вивчився читати перською і арабською, чому посприяли уроки батька. Так само з дитинства майбутній поет був звиклий до ремесел — лимарства, ковальства і золотарства.

У 1753 році Махтумкулі навчався один рік у медресе при усипальниці святого Ідрис-Баба у Кизил-Аяку на Амудар'ї в Бухарському ханстві.

У 1754 році Махтумкулі вирушив до Бухари, де вступив до знаменитого медресе Кокельташ, у якому навчався протягом року. Саме там він здружився з туркменом із Сирії на ім'я Нурі-Казим ібн Бахар, людиною високоосвіченою з духовним титулом мавлана. Разом із ним Махтумкулі пустився у мандри Середньою Азією — землі сучасних Туркменістану, Ірану, Узбекистану, Казахстану, Таджикистану, Афганістану, діставшись навіть півночі Індії.

У 1757 році обидва мандрівні поети прибули до Хіви, значного культурного і освітнього осередку з великим числом відомих медресе. Тут Махтумкулі вступив і закінчив навчання у медресе, збудованому ханом Ширгазі в 1713 році, і в якому навчалися особливо обдаровані учні, відзначені милістю самого хана.

У 1760 році помер батько Махтумкулі, і поет змушений був повернутися на батьківщину. На той час дівчину на ім'я Менглі, яку кохав поет, вже видали заміж за іншого чоловіка, родина якого спромоглася заплатити високий калим. Своє кохання до Менглі Махтумкулі проніс через усе життя — їй присвячено чимало ліричних творів поета. Черговим ударом долі для нього стала смерть двох старших братів, які загинули на шляху посольства до правителя Ахмед-шаха, у яке входили. Братам Махтумкулі також присвятив свої поетичні рядки. За якийсь час Махтумкулі одружився, однак обидва його сини, Сари та Ібрагім, померли у дитячому віці.

Після 1760 року і до самої смерті Махтумкулі здійснив мандрівку на півострів Мангишлак, до Астрахані, землями Азербайджану і Близького Сходу.

Поет помер у 1807 році.

Великий туркменський поет і мислитель XVIII століття Махтумкулі в історії свого народу відіграв таку ж роль, як в українській славетний Тарас Шевченко.

Махтумкулі вдалося у значній мірі змінити туркменську поетичну мову, зблизивши її з розмовною мовою туркменів, фактично він став основоположником сучасної літературної норми туркменської мови. Так само поет відійшов від традиційної арабо-перської метрики, якою послуговувалися раніші туркменські поети, замінивши її силабічною системою.

Твори Махтумкулі поширювалися у списках та усній передачі народних співців; опубліковані вперше 1842 року.

Збереглося понад 10 000 рядків поезій Махтумкулі.

Вже у зрілому віці поет прибрав псевдонім Фрагі́ («розлучений») — наприкінці кожного вірша він поміщав цей підпис, іноді поруч зі справжнім ім'ям, наче звертаючись до себе, що в цілому відповідало звичаям його доби.

Махтумкулі уславлений, перш за все, творами туркменської патріотичної тематики — «Туркменська доля», «Наставляння», «Нашестя», «Заклик» тощо.

У віршах «От часи», «Шукає», «У багатьох життя» та ін. лунають соціальні мотиви; поезії «Мечем і словом», «Не вічний ти» та інші — про звичаї та взаємини між людьми.

Як це притаманно східній поезії в цілому, не обійшов Махтумкулі і тематику кохання — чудова лірика його вірші «Прийди на побачення», «Закоханій», «Володарка» та інші.

Подібно до того, як «Заповіт» Тараса Шевченка перекладено 147 мовами народів світу, так само багатьма мовами перекладено й вірш Махтумкулі «Туркменська доля». На початку 1980-х років в Ашгабаті готувалася книжка — видання «Туркменської долі» різними мовами. Туркменський Держкомвидав звернувся до аналогічного нашого комітету з проханням зробити український переклад цього вірша; був надісланий і кваліфікований підрядник. Здійснення цієї справи було доручене київському видавництву «Дніпро». Редакція поезії видавництва замовила переклад Михайлу Москаленку, який чудово впорався з завданням у березні 1982 року), дотримуючись віршованого розміру та схеми римування першотвору. В Україні переклад побачив світ лише у 2006 році у часописі «Всесвіт» (№ 3–4).

Нижче наведено туркменський оригінал і український переклад М. Москаленка вірша «Туркменська доля».

Примітки

Згаданий у вірші Бахра-Хазáр — це Каспій, Каспійське (Хазарське) море; Джейхýн — «бурхлива», постійний епітет річки Амудар'ї; Гер-оглè — герой однойменного епосу, відомого в туркменській, а також в узбецькій, казахській, таджицькій та інших версіях.

Українською мовою вірші Махтумкулі перекладали (щоправда, з підрядника) П.Тичина, В.Сосюра, М.Рильський, Л. Первомайський, В. Бичко, М.Москаленко тощо. Образ Махтумкулі змальовано у творах Я.Шпорти — «Слово про Махтумкулі» і «Кеміне сміється».

У радянський час культурний обмін між народами окремих республік СРСР, в тому числі і між українцями і туркменами, був інтенсивніший, адже часто інспірувався центром. Так у 1972 році в рамках Днів туркменської культури в Україні Київ відвідала численна делегація діячів культури з Ашгабату, які крім інших заходів, відкрили в Києві в Святошинському районі Бібліотеку ім. Махтумкулі. Ця бібліотека функціонує і досі. У її стінах працює музей творчості Махтумкулі. Тут зібрані цікаві експонати, альбоми й рідкісні видання книг Махтумкулі. Найціннішим експонатом є збірник віршів Махтумкулі мовою оригіналу з використанням арабської графіки. У музеї також посідають почесне місце й сучасні туркменські видання, що, зокрема, стосуються історії й культури країни. Бібліотека ім. Махтумкулі в Києві стала своєрідним осередком туркменської культури.

Окреме видання поетичних творів Махтумкулі вийшли 1962 і 1983 р., російські перекладні видання (в Москві, Ленінграді і Ташкенті) належать до радянської доби:

• Махтумкулі. Поезії / Упорядкування, переклад із туркменської, передмова П. Мовчана. - К.: Дніпро. - 198 с. [Архівовано 24 березня 2019 у Wayback Machine.]
• Махтум-Кулі. Поезії. — К., 1962. — 119 с.
• Махтумкулі Фрагі Доле! Отямся, доле!.. [Архівовано 17 травня 2012 у Wayback Machine.] (укр.)
• Махтумкули. Избранное., М., 1960 (рос.)
• Махтумкули. Избранная лирика., Ташкент, 1977 (рос.)
• Махтумкули. Избранное., М.: «Худ. литература», 1983 (рос.)
• Махтумкули., Л.: «Советский писатель», 1984 (рос.)

• 
  Банкнота номіналом 10 манатів, Туркменістан, 2009 рік

• Ашгабад
  Ашгабад
• 
  Мавзолей Махтумкулі, Іран

• Махтумкулі. Туркменська доля. Читає В. Білоцерківський (аудіо)
• Улугбердиєв А. Махтумкулі, ст. в Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985., Том 6., К., 1981, стор. 414
• Поетичний заповіт туркменського генія, стаття Михайла Москаленка про поета і переклад вірша «Туркменська доля» // «Всесвіт», № 3-4 за 2006 рік [Архівовано 8 березня 2012 у Wayback Machine.] (укр.)
• Краткая литературная энциклопедия, М., 1972 (рос.)
• У бібліотеці імені Махтумкулі в Києві зібрані рідкісні видання книг туркменського поета (укр.)
• Зырин А, Овезгельдыев М. Передмова до Махтумкули. Стихотворения., Л.: «Советский писатель», 1984 (рос.)
• Байрамов Нури «Долгая дорога», повість про Махтумкулі (переклад Гребньова М.) // збірка «Долгая дорога», Ашхабад: «Магарыф», 1986 (рос.)

• Махтумкулі // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Т. 2 : Л — Я. — С. 136. — ISBN 966-692-744-6.