|
Межжерін Олексій Степанович
Олексі́й Степа́нович Межже́рін (23 березня 1905 БіографіяНародився 23 березня 1905 року в бідній селянській родині в селі Починок, тепер місто Починок, Смоленська область, Росія. У 1915 році закінчив три класи початкової школи в селі Починок. Працював у сільському господарстві. У 1923 році вступив до комсомолу. У жовтні 1924 — жовтні 1925 року — заступник голови, голова Починківської селищної ради Єльнінського повіту. У жовтні 1925 — вересні 1926 року — вантажник станції Починок Московсько-Білорусько-Балтійської залізниці. У вересні 1926 — листопаді 1927 року — помічник машиніста паровозу Дніпропетровського металургійного заводу імені Карла Лібкнехта. У листопаді 1927 — жовтні 1929 року — служив в РСЧА: курсант навчальної школи 15-го бронепоїзду Українського військового округу. Член ВКП(б) з грудня 1928 року. У жовтні 1929 — травні 1933 року — секретар партійного осередку Дніпропетровського металургійного заводу імені Карла Лібкнехта. У травні — листопаді 1933 року — секретар партійного осередку відділу робітничого постачання. У листопаді 1933 — січні 1934 року — завідувач відділу культурно-просвітницької роботи партійного комітету вагонного депо залізничної станції Дніпропетровськ. У січні — травні 1934 року — партійний організатор транспортного цеху Дніпропетровського металургійного заводу імені Комінтерну. У 1934 році закінчив два курси вечірнього філіалу Промислової академії в місті Дніпропетровську. У травні — вересні 1934 року — заступник начальника політичного відділу Ульяновської машинно-тракторної станції (МТС) із партійно-масової роботи у селі Васильківці Дніпропетровської області. У вересні 1934 — лютому 1935 року — заступник начальника політичного відділу МТС, у лютому 1935 — жовтні 1936 року — заступник директора з політичної частини Іванівської машинно-тракторної станції (МТС) Дніпропетровської області. У жовтні 1936 — квітні 1937 року — курсант українських курсів марксизму-ленінізму при ЦК КП(б)У в місті Києві. У квітні — вересні 1937 року — заступник секретаря Магдалинівського районного комітету КП(б)У Дніпропетровської області. У вересні — грудні 1937 року — 1-й секретар Петропавлівського районного комітету КП(б)У Дніпропетровської області. У грудні 1937 — травні 1938 року — завідувач відділу керівних партійних органів Дніпропетровського обласного комітету КП(б)У. У травні 1938 року — виконувач обов'язків 2-го секретаря Одеського обласного комітету КП(б)У. У червні — серпні 1938 року — завідувач відділу керівних партійних органів Одеського обласного комітету КП(б)У. З 25 липня 1938 по березень 1947 року — секретар Президії Верховної Ради Української РСР. З 1 жовтня 1938 року — член Комісії по попередньому розгляду скарг та клопотань про помилування при Президії Верховної Ради УРСР[1]. Під час німецько-радянської війни працював у оперативній групі при штабі Південного фронту. У травні 1947 — серпні 1951 року — заступник міністра лісового господарства Української РСР з кадрів. У грудні 1951 — лютому 1954 року — директор лісового господарства міста Зубцова Калінінської області РРФСР. У лютому — липні 1954 року — не працював. У липні 1954 — листопаді 1955 року — заступник начальника з політичної частини спеціальної монтажної контори Південно-Західної залізниці тресту «Містремтунель» у місті Києві. У листопаді 1955 — березні 1956 року — не працював. У березні 1956 — листопаді 1957 року — завідувач житлово-побутового відділу Українського республіканського комітету профспілки робітників харчової промисловості. У листопаді 1957 — лютому 1958 року — не працював. Проживав у місті Києві. З лютого 1958 року — персональний пенсіонер республіканського значення. Помер у Києві в січні 1981 року. Нагороди
Джерела
|
||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
