Меламар

Меламар; Mélamare
Країна	Франція
Регіон	Нормандія
Департамент	Приморська Сена
Округ	Гавр
Кантон	Лієбонн
Код INSEE	76421
Поштові індекси	76170
Координати	49°32′18″ пн. ш. 0°27′05″ сх. д.H G O
Висота	60 - 136 м.н.р.м.
Площа	6,35 км²
Населення	928 (01.01.2021)
Густота	146,1 ос./км²
Розміщення
Влада
Мер; Мандат	Bernard Verdière; 2020-2026

Мелама́р (фр. Mélamare) — муніципалітет у Франції, у регіоні Нормандія, департамент Приморська Сена. Населення — 928 осіб (01.01.2021)^[1].

Муніципалітет розташований на відстані^[2] близько 160 км на північний захід від Парижа, 50 км на захід від Руана.

Історія

До 2015 року муніципалітет перебував у складі регіону Верхня Нормандія. Від 1 січня 2016 року належить до нового об'єднаного регіону Нормандія^[3].

Демографія

Динаміка населення (base Cassini de l'EHESS pour les nombres retenus jusqu'en 1962^[4], base Insee à partir de 1968 (population sans doubles comptes puis population municipale à partir de 2006)^[5] · ^[6] ):

Розподіл населення за віком та статтю (2006)^[7]:

Стать

Всього

До 15 років

15-24

25-44

45-64

65-85

Понад 85

Чоловіки

371

68

52

100

123

16

12

Жінки

378

76

28

96

146

28

4

Статево-вікова піраміда
Чоловіки	Вік	Жінки
12	85 +	4
4	80-84	4
4	75-79	8
8	70-74	8
0	65-69	8
16	60-64	16
24	55-59	28
43	50-54	51
40	45-49	51
28	40-44	20
24	35-39	28
40	30-34	20
8	25-29	28
20	20-24	4
32	15-20	24
32	10-14	20
16	5-9	32
20	0-4	24

Економіка

2010 року серед 537 осіб працездатного віку (15—64 років) 381 була активною, 156 — неактивними (показник активності 70,9%, у 1999 році було 67,2%). З 381 активної мешканців працювали 362 особи (197 чоловіків та 165 жінок), безробітними було 19 (11 чоловіків та 8 жінок). Серед 156 неактивних 46 осіб було учнями чи студентами, 63 — пенсіонерами, 47 були неактивними з інших причин^[8].

У 2010 році в муніципалітеті числилось 296 оподаткованих домогосподарств, у яких проживали 793,5 особи, медіана доходів виносила 21 509 євро на одного особоспоживача^[9]

Сусідні муніципалітети

Ле-Труа-П'єрр		Сент-Есташ-ла-Форе
	Пн	Сент-Антуан-ла-Форе
	Зх Меламар Сх
	Пд
Ла-Ремюе	Ла-Серланг	Сен-Нікола-де-ла-Тай

Посилання

Меламар на сайті французького Національного інституту географії^{[недоступне посилання з липня 2019]}

Див. також

Список муніципалітетів департаменту Приморська Сена

Примітки

↑ ^а ^б Зареєстроване населення 2021. Національний інститут статистики і економічних досліджень Франції. 29 грудня 2023.
↑ Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
↑ Виписка з протоколу Ради міністрів 18.06.2014 Національних зборів Франції [Архівовано 24 грудня 2015 у Wayback Machine.](фр.)
↑ Des villages de Cassini aux communes d'aujourd'hui. site de l'École des hautes études en sciences sociales. Процитовано 19 novembre 2010., наведено за французькою вікіпедією
↑ Évolution і structure de la population (de 1968 à 2007) (PDF). Insee. Процитовано 19 novembre 2010., наведено за французькою вікіпедією
↑ Recensement de la population au 1^er janvier 2006. Insee. Процитовано 19 novembre 2010., наведено за французькою вікіпедією
↑ Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
↑ Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базові показники: зайнятість та активність населення 2010 року] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, тимчасова зайнятість 1999 року врахована частково)
↑ Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 29 серпня 2012. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.

Це незавершена стаття з географії Франції.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[popleg2021-1] а ^б Зареєстроване населення 2021. Національний інститут статистики і економічних досліджень Франції. 29 грудня 2023.

[2] Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів

[reform_law-3] Виписка з протоколу Ради міністрів 18.06.2014 Національних зборів Франції [Архівовано 24 грудня 2015 у Wayback Machine.](фр.)

[fcass-4] Des villages de Cassini aux communes d'aujourd'hui. site de l'École des hautes études en sciences sociales. Процитовано 19 novembre 2010., наведено за французькою вікіпедією

[5] Évolution і structure de la population (de 1968 à 2007) (PDF). Insee. Процитовано 19 novembre 2010., наведено за французькою вікіпедією

[6] Recensement de la population au 1^er janvier 2006. Insee. Процитовано 19 novembre 2010., наведено за французькою вікіпедією

[7] Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.

[8] Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базові показники: зайнятість та активність населення 2010 року] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, тимчасова зайнятість 1999 року врахована частково)

[9] Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 29 серпня 2012. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]