Мелітополь (станція)
Меліто́поль (також, Мелітополь-Пасажирський) — дільнична залізнична станція 2-го класу Запорізької дирекції Придніпровської залізниці на лінії Запоріжжя I — Новоолексіївка. На станції є зал чекання, каси продажу квитків приміського та далекого сполучення, камери схову, багажне відділення[1]. ІсторіяСтанція відкрита 1874 року, під час прокладання головного ходу приватної Лозово-Севастопольської залізниці на дільниці Федорівка — Джанкой. Дільниця Олександрівськ (нині Запоріжжя) — Мелітополь введена в експлуатацію 28 червня 1874 роки (завдовжки — 112 км),[2]), а 14 жовтня 1874 року — дільниця Мелітополь — Сімферополь (завдовжки — 224 км)[3]. 1 листопада 1874 року на станції Мелітополь вперше введено зимовий розклад руху поїздів[2]. 26 травня 1901 року розпочалася щоденна відправка фруктів зі станції Мелітополь, переважно до Москви, Харкова, Курська, Орла,Тули. Відправлялося по три вагони фруктів: наприкінці травня — черешні та абрикосів, наприкінці червня — слив і груш[4]. Під час Громадянської війни в одному з будинків вокзалу знаходився штаб командувача Південним фронтом Михайла Фрунзе. У 1920-ті роки, поруч зі станцією, було закладено парк, який існує і досі[5]. В ході боїв за визволення Мелітополя у жовтні 1943 року будівлю вокзалу було зруйновано, і наступні десять років функції вокзалу виконував маленький павільйончик, який перебував на місці нинішнього багажного відділення. 1955 року побудовано нову будівлю вокзалу. Для нього не стали розробляти оригінальний проєкт, а використовували проєкт, за яким раніше був побудований вокзал на станції Тунельна у Краснодарському краї. Відкриття вокзалу планувалося на 7 листопада, однак будівельники не вклалися у терміни, і вокзал був введений в експлуатацію 4 грудня 1955 року. У будівлі вокзалу розміщувалися два зали чекання, пошта, телеграф, медичний пункт, перукарня. Колись на пероні були встановлені пам'ятники Леніну та Сталіну[6]. У роки боротьби з наслідками культу особи пам'ятник Сталіну був демонтований. Пам'ятник Леніну залишався на пероні до 1990-х років, а потім був перенесений на Привокзальну площу. 1969 року станція електрифікована постійним струмом (=3 кВ) у складі дільниці Запоріжжя I — Мелітополь. 1970 року електрифікацію продовжено до станції Сімферополь[7]. 5 червня 2015 року демонтовано пам'ятник Леніну на Привокзальній площі[8][9]. З квітня до грудня 2014 року, у зв'язку з анексією Криму Росією, на станції тимчасово здійснювався прикордонний та митний контроль поїздів[10][11][12]. У 2018 році «Укрзалізниця» отримала від компанії General Electric (США) 30 локомотивів, які обслуговуюються в локомотивному депо Мелітополя, що задіяні в перевезеннях на півдні України. Локомотиви курсують на запорізькому, миколаївському та маріупольському напрямках[13]. У серпні 2021 року, з нагоди 30-річчя Незалежності України, свою нотку патріотизму внесли мелітопольські залізничники. Кілька днів на залізничному вокзалі станції Мелітополь пасажирські поїзди прибували та вирушали під звуки Гімну України[14]. Пасажирське сполученняДалеке сполучення До російського вторгнення в Україну на станції зупинялися всі поїзди далекого сполучення, які прямували у напрямку станції Новоолексіївки[15]. Наразі рух поїздів тимчасово припинено до повної деоккупації захоплених територій російськими окупантами. До Мелітополя до 25 лютого 2022 року була можливість дістатися поїздами далекого сполучення, що курсували цілий рік:
Під час літнього сезону щороку призначалися додаткові пасажирські поїзди до станцій Новоолексіївка та Генічеськ. Приміське сполучення Приміські поїзди від станції Мелітополь прямували до Запоріжжя, Тащенака, Якимівки, Федорівки. У кримському напрямку можна дістатися лише до станцій Новоолексіївка, Сиваш та Генічеськ. Пасажирське сполучення зі станціями Верхнього Токмака І, Нововеселої припинено ще з 18 березня 2020 року на невизначений термін. З 25 лютого 2022 року, через небезпеку курсування поїздів в ході російського вторгнення в Україну, АТ «Укрзалізниця» тимчасово скасувала рух всіх поїздів далекого та приміського сполучення, що прямували через станцію Мелітополь до станцій Запоріжжя I, Запоріжжя II, Новоолексіївка та Сиваш[16]. Галерея
Див. такожПримітки
Джерела
Посилання
|