|
Метелля Северин Модестович
Севери́н Моде́стович Мете́лля (Метелла[1]; 20 або 28 вересня 1863, с. Новий Яричів, нині Кам'янка-Бузький район, Львівська область — 12 жовтня 1936, Новий Люблинець, нині село, гміна Чесанів, Любачівський повіт, Підкарпатське воєводство) — український греко-католицький священник, громадський діяч, посол до Державної Ради у Відні (Райхсрату, австрійського парламенту), Галицького крайового сейму, делеґат Української Національної Ради ЗУНР. ЖиттєписНародився 20 вересня[2] (за іншими даними — 28 вересня[3]) 1863 року в с. Новий Яричів, нині Кам'янка-Бузький район, Львівська область, Україна. Батько — о. Модест Метелля (1835—1907), греко-католицький священник, був парохом села Цеперів. Дід — о. Йосиф Метелля (1809—1871), парох Куликова. Прадід — Симеон Метелля, наприкінці XVIII ст. переїхав проживати до Яворова з Варшави.[2] Дядько — Йосип — служив у церквах Яворова та Куликова. В Яричеві закінчив початкову школу. 1875/76 навчального року вчився у Львівській академічній гімназії,[4] 1883-го закінчив гімназію. Поступив до Львівської духовної семінарії, 1887 року закінчив Перемишльську духовну семінарію, там висвячений на священика. Працював адміністратором у селах Синява Сяноцького повіту, Острів біля Перемишля, з 1890 року — в парохії Любачева, 1893 — парох у Краковці, 1898 — почесний крилошанин[3], парох Люблинця Нового і Старого. Його ініціативою в 1908 році завершується будівництво церкви Преображення Господнього в Новому Люблинці — до Другої світової війни було близько 2500 парафіян. З його ініціативи заснована Чесанівська філія товариства «Просвіта» — був її керівником протягом 1907–1935 років. У 1911–1912 роках був послом до Австрійського сейму. 1913–1914 років посол Галицького Сейму (округ Любачів — Чесанів, IV курія, входив до «Українського соймового клубу»[5]). Під час Першої світової війни був інтернований в концтаборі Талєргоф.[3] Також був віце-маршалком повітової ради, членом повітової шкільної ради, шкільним інспектором. Заснував та керував позичковою касою в Люблинці, яка мала обороти, рівні половині грошообігу цілого повіту. 18–19 жовтня 1918 року був обраний до складу Української Народної Ради ЗУНР як сеймовий посол. В часі постання ЗУНР отець Северин Метелля — разом з Юрієм Черкавським — парохом Дахнова, Олександром Коритком — парохом Щуткова, Василем Клосом і командиром Григорієм Ґонтарським постали в помочі борні УГА. 1927 року за його наполяганнями будується нова церква Преображення Господнього в Старому Люблинці — там було до 1500 прихожан. В школі Люблинця викладав релігію, історію, культуру та літературу. Був радником (парохом-консультором[3]) єпископської констисторії у Перемишлі, багато років — декан Чесанівський (або любачівський[3]) входив до складу Львівського апостольського братства св. Павла. Похований у родинному гробівці на цвинтарі Нового Люблинця поруч з дружиною. Сім'яДружина — Юлія Бачинська, донька о. Еміліяна Бачинського, пароха с. Макова Добромильського деканату, та його дружини Павлини Комарницької (ректор Львівського університету Йосиф Комарницький був її братом). Діти:
Примітки
Джерело
Посилання
|
||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
