Методологія історіїМетодологія історичної науки (історії) — спеціальна історична дисципліна, яка визначає її предмет і об'єкт, ціль пізнання, вивчає науковий і соціальний статус історичної науки, її дисциплінарну будову, теорію історичного пізнання (включаючи загальфілософські, гносеологічні й епістомологічні основи, принципи, рівні, види й методи історичного пізнання). Вивчає специфіку основних теоретико-методологічних напрямків в історичній науці, різних історичних наукових шкіл. Формує науково-пізнавальні передумови для здійснення конкретно-історичних досліджень. До основних методів історичного дослідження належать:
Апріорність в методології історіїЛюдвіг фон Мізес, визначаючи співвідношення між історичними фактами та апріорним знанням у «Людській діяльності» пише:
Див. такожПримітки
Джерела та література
Information related to Методологія історії |