Михайло Юрійович
Михайло (Михалко) I Юрійович (1145/1153 — 20 червня 1176) — старший син Юрія I Долгорукого від другого шлюбу, з Суздальської династії Рюриковичів. Дружина — Февронія — померла 5 серпня 1202 року. Походила з волинської гілки Мономаховичів. Князь торчеський (1155-1159, 1169-1174), михайлівський (1159-1169), володимиро-суздальський (1174-1175, 1176), Великий князь Київський (12 червня 1171 — 1 липня 1171). Близько 1162 року Михалко Юрійович був вигнаний із Суздальської землі зведеним братом Андрієм Боголюбським. З 1162 по 1168 рік жив у місті Остер, поблизу Чернігова. Брав участь в поході Мстислава II Ізяславича проти половців 1168 року. В тому ж році відправлений з загоном чорних клобуків до Новгорода, але був захоплений Ростиславичами. Михайло був єдиним Юрійовичем, який у боротьбі за Київ 1169 року підтримав Мстислава II проти суздальського князя Андрія Боголюбського. За іншою версією — 1169 року, коли Андрій вторгся до Південної Русі, він розірвав зв'язок з Мстиславом та присягнув на вірність своєму братові. За це отримав від Андрія Боголюбського назад Торчеськ. Після смерті Гліба Юрійовича 1171 року Михалко відмовився прийняти Київський престол і послав свого молодшого брата Всеволода до Києва замість себе. Після смерті Андрія Михалко Юрійович став князем Володимиро-Суздальським, але бояри змусили його покинути князівство й виїхати до Чернігова. Громада Володимира незабаром закликала Михалка, на допомогу проти Ярополка Ростиславовича, племінника Андрія Боголюбського. 1175 року він переміг Ярополка і знову став князем Володимира. Родовід
Джерела та література
ПосиланняВікісховище має мультимедійні дані за темою: Михайло Юрійович |