Мікулич Володимир Андрійович

Мікулич Володимир Андрійович
рос. Влади́мир Андре́евич Мику́лич
Народився	14 жовтня 1920(1920-10-14)[1]  село Чорна Стьожка Борисовського повіту Мінської губернії, тепер село Польова Смолевицького району Мінської області, Республіка Білорусь
Помер	17 січня 2000(2000-01-17)[1]  (79 років) Мінськ, Білорусь
Поховання	Східне кладовище
Громадянство	СРСР,  Білорусь
Національність	білорус
Діяльність	політик
Знання мов	російська
Учасник	німецько-радянська війна
Членство	ЦК КПРС
Посада	депутат Верховної ради СРСР[d] , member of the Supreme Soviet of the Byelorussian SSR of the 5th convocationd  і list of members of the Supreme Soviet of the Byelorussian SSR (1955–1959)d
Партія	КПРС
Нагороди

Володимир Андрійович Мікулич (14 жовтня 1920(19201014), село Чорна Стьожка Борисовського повіту Мінської губернії, тепер село Польова Смолевицького району Мінської області, Республіка Білорусь — 17 січня 2000, місто Мінськ, Республіка Білорусь) — радянський білоруський державний діяч, 1-й секретар Брестського і Мінського обласних комітетів КП Білорусі. Член Ревізійної комісії КП Білорусі (1956—1960), кандидат у члени і член ЦК КП Білорусі (1960—1990). Член Бюро ЦК КП Білорусі (1977—1986). Член Центральної Ревізійної комісії КПРС у 1966—1976 роках. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1976—1981 роках. Член ЦК КПРС у 1981—1986 роках. Депутат Верховної ради Білоруської РСР 4—6-го і 11-го скликань. Депутат Верховної ради СРСР 7—11-го скликань. Герой Соціалістичної Праці (18.01.1958).

Народився в селянській родині. Закінчив Пліську неповну середню школу.

У 1937—1940 роках — робітник торфопідприємства (торфобрикетного заводу) «Чирвоный Стяг» («Червоний Прапор») в селищі Черницький Пліської сільської ради Смолевицький район Мінської області.

З вересня 1940 по 1945 рік — у Червоній армії. У 1940—1941 роках служив у частинах Прибалтійського Особливого військового округу (Латвійська РСР, місто Слока). Учасник німецько-радянської війни з 1941 року. У 1943 році — командир стрілецького відділення роти аеродромного обслуговування 270-го батальйону аеродромного обслуговування 14-го району авіаційного базування 15-ї повітряної армії, комсомольський організатор батальйону, старшина.

Член ВКП(б) з 1943 року.

У 1945—1948 роках — комсомольський організатор Мінського верстатобудівного заводу імені Кірова; секретар Заводського районного комітету ЛКСМ Білорусі міста Мінська.

У 1948—1950 роках — слухач Республіканської партійної школи при ЦК КП(б) Білорусі.

У 1950—1953 роках — 2-й секретар Мінського обласного комітету ЛКСМ Білорусі.

У 1953—1954 роках — 2-й секретар, у 1954—1962 роках — 1-й секретар Мінського районного комітету КП Білорусі Мініської області.

У 1957 році закінчив заочно Вищу партійну школу при ЦК КПРС.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 18 січня 1958 року за видатні успіхи, досягнуті в справі розвитку сільського господарства з виробництва зерна, картоплі, льону, м'яса, молока та інших продуктів сільського господарства, і впровадження у виробництво досягнень науки та передового досвіду Мікуличу Володимиру Андрійовичу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот».

У квітні 1962 — січні 1963 року — 2-й секретар Брестського обласного комітету КП Білорусі.

У січні 1963 — 10 грудня 1964 року — 1-й секретар Брестського сільського обласного комітету КП Білорусі.

10 грудня 1964 — 5 березня 1977 року — 1-й секретар Брестського обласного комітету КП Білорусі.

1 березня 1977 — 29 березня 1985 року — 1-й секретар Мінського обласного комітету КП Білорусі.

28 березня 1985 — 15 травня 1990 року — заступник голови Президії Верховної ради Білоруської РСР.

З травня 1990 року — персональний пенсіонер союзного значення у місті Мінську.

Помер 17 січня 2000 року. Похований Східному цвинтарі міста Мінська.

• старшина

• Герой Соціалістичної Праці (18.01.1958)
• чотири ордени Леніна (18.01.1958; 22.03.1966; 12.12.1973; 29.03.1978)
• орден Жовтневої Революції (26.03.1982)
• орден Вітчизняної війни І ст.
• орден Трудового Червоного Прапора (14.10.1970)
• дві медалі «За трудову доблесть» (30.12.1948; 25.12.1959)
• медаль «За бойові заслуги» (7.11.1943)
• медаль «За оборону Москви»
• медаль «За визволення Варшави»
• медалі
• Почесна грамота Президії Верховної ради Республіки Білорусь (4.10.1995)

• Микулич Владимир Андреевич (рос.)
• Микулич Владимир Андреевич (рос.)