Міна Урган

Міна Урган
тур. Mina Urgan
Народилася	1 травня 1915(1915-05-01)  Стамбул, Османська імперія
Померла	15 червня 2000(2000-06-15) (85 років)  Стамбул, Туреччина
Поховання	Ашіянd
Країна	Туреччина[1]
Діяльність	перекладачка, письменниця, філологиня
Сфера роботи	Англійська література
Alma mater	Lycée Notre Dame de Sion Istanbuld, Роберт-колледжd і Istanbul University Faculty of Lettersd
Заклад	Стамбульський університет
Конфесія	атеїзм
Батько	Tahsin Nahitd
У шлюбі з	Cahit Irgatd
Діти (2 )	Mustafa Irgatd і Zeynep Irgatd
Нагороди	літературна премія Седата Сімавіd (1995)
Висловлювання у Вікіцитатах

Міна Урган (тур. Mîna Urgan; 14 травня 1916(1916травня14), Стамбул, Османська імперія — 15 червня 2000, Стамбул, Туреччина) — турецька перекладачка, письменниця, викладачка університету та соціалістка. Лавреатка літературних премій.

Народилася 14 травня 1916 року в Стамбулі в сім'ї поета Тахсіна Нахіта та його дружини Шефіки^[2]. За іншими даними, датою її народження є 1 травня 1915 року^[3]. Батько Міни помер, коли їй було три роки, після цього її мати вийшла заміж вдруге, за письменника та журналіста Фаліха Рифки Атая. Після прийняття 1934 року в Туреччині закону про прізвища близький друг її вітчима Неджип Фазил Кисакюрек порадив їй взяти прізвище «Урган» (тур. Urgan, літер. мотузка), з іронією сказавши, що «це підійде їй, оскільки соціалістично налаштовану дівчину одного разу все одно повісять»^[4].

Міна закінчила ліцей у Стамбулі, потім жіночий коледж в Арнавуткьої. Стала однією з перших лижниць та плавчинь Туреччини^[5]. Закінчила Стамбульський університет, у якому вивчала французьку філологію. Здобула науковий ступінь у галузі французької літератури, після чого продовжила наукову роботу в галузі англійської філології. 1949 року обійняла посаду асоційованого професора (англ. associate professor) за свою роботу «Арлекіни в театрі епохи Єлизавети I Англійської». 1960 року обійняла посаду професора^[2][3]. Працювала в університеті до 1977 року^[6].

Переклала турецькою мовою роботи Томаса Мелорі, Генрі Філдінга, Оноре де Бальзака, Олдоса Гакслі, Ґрема Ґріна, Вільяма Ґолдінґа, Джона Голсуорсі та Шекспіра^[7]. Здобула популярність завдяки автобіографії «Bir Dinazorun Anıları» («Спогади динозавра»), яка вийшла друком 1998 року і протягом декількох тижнів залишалася в списку бестселерів^[3][8]. На хвилі успіху 1999 року випустила ще одну автобіографію «Bir Dinazorun Gezileri» («Подорожі динозавра»)^[9].

1993 року отримала премію «Золота книга». 1995 року за свою роботу про Вірджинію Вулф стала лавреаткою літературної премії Седата Сімаві, а 1996 року — премії «Association of People of Letters Honor Award»^[3].

Початок її політичної діяльності відноситься до 1960 року^[3]. Перебувала в демократичній соціалістичній Робітничій партії Туреччини^[en] та Партії свободи і солідарності^[en]. 1999 року балотувалася від Партії свободи і солідарності до парламенту^[10], але не змогла набрати необхідної кількості голосів^[11].

Була одружена з поетом й актором Джахітом Иргатом (1916—1971). Пізніше подружжя розлучилося. Народила сина поета і художника Мустафа Иргата (1950—1995) і доньку акторку Зейнеп Иргат^[3].

Померла 15 червня 2000 року у Стамбулі у 84 роки^[2]. Похована на цвинтарі Ашіян після релігійної церемонії в мечеті Тешвікіє, на якій були присутні багато письменників і людей мистецтва^[12].

• Shakespeare ve Hamlet (1984)^[13]
• Edebiyatta Ütopya Kavramı ve Thomas More (1984)
• İngiliz Edebiyatı Tarihi (1986—1993)
• Virginia Woolf (1995), ISBN 978-975-363-363-5
• D. H. Lawrence İncelemesi (1997), ISBN 978-975-363-637-7
• Bir Dinozorun Anıları (1998)
• Bir Dinozorun Gezileri (1999)

• Moby Dick Герман Мелвілл, ISBN 975-363-896-5^[14]
• Meselenin Kalbi — Ґрем Ґрін
• Arthur'un Ölümü — Томас Мелорі
• Sineklerin Tanrısı — Вільям Ґолдінґ
• Tom Jones - Генрі Філдінг