Міуська операція (1943)

Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (травень 2014)

Міуська операція — наступальна операція під час німецько-радянської війни, що здійснювалась з 17 липня по 2 серпня радянськими військами Південного фронту (командувач — генерал-полковник Ф. І. Толбухін) у взаємодії з військами Південно-Західного фронту (командувач — генерал армії Р. Я. Малиновський).

Мета операції — скувати, а при можливості розгромити угруповання противника в Донбасі, не допустити перекидання його сил у район Курського виступу, де в той час точилися вирішальні бої.

Головний удар радянські війська Південного фронту завдавали в центрі з району на південний захід від Ровеньок у напрямі на Артемівку, Успенську, Федорівку з метою охоплення з Північно-Таганрозького угруповання ворога, допоміжні удари завдавали на правому і лівому крилах фронту. Головна оборона німецьких військ (11 дивізій) проходила по річці Міус (Міус-фронт).

17 липня радянські війська перейшли в наступ. Противник чинив запеклий опір. Німецьке командування перекинуло з Харківського напряму танковий корпус СС і дивізію.

30 липня німці перейшли у контрнаступ, радянські війська змушені були відійти на вихідний рубіж. Німецьку оборону не було прорвано, але мету Міуської операції значною мірою було досягнуто: німецьке командування не змогло перекинути війська під Курськ, де вирішувалася доля літньо-осінньої кампанії 1943.

• Міус-фронт
• Донбаська наступальна операція 1943

• Т. В. Заболотна, Л. В. Кондратенко. Міуська операція 1943 [Архівовано 24 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 758. — ISBN 978-966-00-1028-1.