Випускається як на експорт, так і для потреб Міноборони Росії. Призначений для знищення бронетанкової техніки, вогневої підтримки підрозділів сухопутних військ, десанту та евакуації поранених, а також перевезення вантажів у кабіні і на зовнішній підвісці.
Назва Мі-35 було вперше введено для позначення експортної модифікації гелікоптера Мі-24В, прийнятого на озброєння 1976 року.
Історія створення Мі-35М
Перший прототип Мі-35М був побудований 1995 року[5].
Модифікації
Позначення Мі-35 використовують для позначення таких модифікацій:
Мі-35 (експортний варіант Мі-24В) — приціл АСП-17В, двигуни «Клімов» ТВ3-117В виробництва «Мотор Січ».
Мі-35П (експортний варіант Мі-24П) — з типовою для Мі-24 тримальною системою, трилопатевим рульовим гвинтом, шасі, що прибирається, «довгим» крилом, тощо, озброєний нерухомою гарматною установкою з двоствольною гарматою ГШ-30К калібру 30-мм.
Мі-35ПН/ВН (експортний варіант Мі-24ПК-2/ВК-2) — модифікація для виконання бойових завдань в нічний час, нічна тепловізійна прицільна підсистема наведення «Зарево», пілотами використовуються окуляри нічного бачення[6]
Мі-35ПМ — версія Мі-35П з новим тримальними та Х-подібним рульовим гвинтом з лопатями з композиційних матеріалів.
Мі-35М-1 (експортний варіант Мі-24ВП).
Мі-35М-2 (експортний варіант Мі-24…).
Мі-35М-3 (експортний варіант Мі-24ВМ).
Мі-35МС (версія Мі-35) — гелікоптер зв'язку і управління.
Мі-35МС
Ззовні Ми-35МС подібний до своєї базової версії Ми-35М, наприклад — шасі, що не прибирається. Однак, крила мають три замість двох вузлів підвіски, замість нової гармати встановлено обтічник радару[7].
В десантному відсіку облаштовано VIP-салон, який може прийняти не більше 6 пасажирів. Кабіна пілотів та інші життєво важливі органи отримали додаткове бронювання. Замість систем озброєння на зовнішніх вузлах підвіски можуть кріпитись або додаткові паливні баки, або радіоелектронне обладнання у підвісних контейнерах. Для захисту від зенітних ракет Ми-35МС оснащений системою «Борисоглебск», для зв'язку пасажирів — станцію супутникового зв'язку «Радуга-МБ»[7].
В Росії Ми-35МС знаходяться на балансі федеральної служби охорони, а не армійської авіації ЗС РФ[7].
Опис конструкції
Шасі у Мі-35М не прибирається, що на відміну від Мі-24 забезпечує енергопоглинання при падінні (у разі, якщо екіпаж на Мі-24 не встигає або не може випустити шасі). Встановлено ОПС-24Н з гіростабілізованою оптико-електронною станцією ГОЕС-324 та лазерний далекомір.
Поставлено новий автомат перекосу. Втулка та лопаті тримального гвинта, Х-подібний рульовий гвинт поставлені від Мі-28.
Вертоліт також відрізняється укороченим крилом (2 точки підвіски) та висотними двигунами «Клімов» ВК-2500-02[8].
Льотно-технічні характеристики Мі-35М-3 (Мі-24ВМ)
Джерело: ВАТ «Росвертол»[9], Микола Сікач "Бойовий вертоліт Мі-24"[5]
Підвісне гарматне озброєння: 2 контейнери УПК-23-250 з гарматами ГШ-23Л
На озброєнні
Росія — 34 Мі-35М, станом на червень 2014 року[10][11]. В 2010 році замовлено 22 Мі-35М, пізніше було зроблено додаткове замовлення на ще 27 одиниць з постачанням до кінця 2014 року[12][13].
344-ий цбп і плс АА (Торжок) — 3 Мі-35М
387-ма авіабаза армійської авіації (колишній 487-й окремий вертолітний полк) біля Будьонівська — 8 Мі-35М
393-тя авіабаза армійської авіації (колишній 55-й окремий вертолітний полк) біля Кореновська в Краснодарському краї — 8 Мі-35М
Бразилія — 9 Мі-35М-3 (місцеве позначення: AH-2 Sabre), станом на вересень 2012 року[15]. В 2008 році був підписаний контракт на постачання 12 Мі-35М на суму $ 150 млн[16].
2-га ескадрилья 8-ї авіаційної групи на авіабазі в Порту-Велью[17].
Україна — 17 Мі-35 Україна отримала у травні 2022 році від Чехії після того, як колись РФ передала їх Празі, розраховуючись за борги СРСР[23]. Мі-35 (не плутати з Мі-35М), яка є експортною версією Мі-24В.
Вертоліт врізався в схил гори в 20 кілометрах від села Ботліх під час супроводу автоколони. За попереднім розслідуванням було з'ясовано, що командування Південного військового округу не мало права задіяти цей вертоліт у бойових завданнях, бо машина не була перевірена в роботі в горах, оскільки встановлений на ній радар був не до кінця відпрацьований у режимі обминання рельєфу місцевості. Крім того, загиблий екіпаж не був допущений для польотів у складних метеоумовах в гірській місцевості[25].
При виконанні планового польоту на повітряне патрулювання території провінції Хасеке (Сирійська Арабська Республіка) здійснив вимушену посадку через технічні причини вертоліт Мі-35. На борту гелікоптера перебувало троє членів екіпажу[27].
Як повідомив військовий кореспондент Роман Бочкала, гелікоптер зв'язку і управління Мі-35МС був збитий ЗС України[28] Потім виявилось, що то насправді був ударний Ми-35М, який збили українські військові на початку березня 2022 року[7].