Наукова бібліотека Львівського національного університету імені Івана Франка — головна наукова бібліотека університету, одна з найбільших і найдавніших наукових бібліотек України з фондом більше 3 млн томів. Заснована 1608 року як книгозбірня львівського Єзуїтського колегіуму. В. о. директора — Олександр Седляр.
Фонди
Фонди бібліотеки на сьогодні становлять більше трьох мільйонів книг, 120 тисяч з яких — унікальні стародруки і рукописи, найстаріший з яких датований ХІІІ століттям.
Фонди поділяються на шість структурних груп:
Фонд рукописних, стародрукованих та рідкісних видань
Фонд періодичних видань
Фонд науково-бібліографічного відділу
Фонд книгозберігання
Фонд навчальної літератури
Резервно-обмінний фонд
У бібліотеці зберігаються численні унікальні видання й манускрипти. Зокрема у фондах бібліотеки є книжки з особистої бібліотеки французького кардинала Мазаріні, французького короля Людовіка XV, польського короля Сигізмунда ІІ, гетьмана Івана Мазепи.
У кінці XVIII століття наукова бібліотека університету була єдиним державним депозитарієм документів Речі Посполитої, тож з ліквідацією державних і церковних установ документи і книги передавали саме сюди. У той час до книгозбірні потрапили стародруки із 147-ми ліквідованих монастирів, зокрема й зі Скита Манявського.
Від 1807 року бібліотека отримувала обов'язковий примірник періодичних та наукових видань, які з'являлися на території держави. Це правило діяло до 1939 року. Тому фонд періодики в цій бібліотеці є найбільшим в Україні.
Протягом австрійського періоду в історії Львова бібліотека комплектувалася надходженнями із території всієї Австро-Угорщини.
Відділ рукописних, стародрукованих та рідкісних книг
Відділ рукописних, стародрукованих та рідкісних книг імені Ф. П. Максименка було засновано 1905 року, сьогодні він налічує понад 120 тисяч одиниць зберігання: рукописи, документи на пергаменті та інкунабули, палеотипи, спеціальні колекції.
Рішенням Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2008 року (№ 1345-р) фонд рукописних, стародрукованих та рідкісних книг Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка включено до Державного реєстру наукових об'єктів, що становлять національне надбання.
Станом на 2010 рік загальна кількість фонду відділу рідкісних книг становить 119933 од. зб. Фонд відділу структурно поділяється на 10 колекцій:
Колекція рукописних книг та документів ХІ—ХХ ст.;
Колекція інкунабул (1454—1500 рр.);
Колекція палеотипів (1501—1550 рр.);
Колекція стародруків (1551—1825 рр.);
Колекція графічних та образотворчих видань (XVII—XX ст.);
Колекція картографії (1511—2001 рр.);
Колекція воєнних друків (1905—1945 рр.);
Колекція афіш (1816—1942 рр.);
Колекція періодики (XVIII—XX ст.);
Колекція рідкісних книг (XIX—XX ст.).
Інкунабули
Сьогодні в бібліотеці Львівського університету зберігається 49 інкунабул. Це одне з найбільших зібрань інкунабул в Україні. Каталоги інкунабул у фондах бібліотеки склали Є. Барвінський (публ. 1912), К. Пекарський (публ. 1927), А. Єнджейовська і Р. Котуля (неопубл., 1939), Ф. П. Максименко (публ. 1958), Н. П. Швець (неопубл., 2002).
Книгосховище бібліотеки. 1904 рік
До 1941 зібрання бібліотеки Університету було найбільшим у Львові. Формування започатковано 1784 року, коли разом з бібліотекою Ґареллі було передано колекцію з 136 інкунабул. Найстаршою з них була «Biblia, Germanica. [Straßburg: Henr. Eggestein, non post 1470]. 2o», а наймолодшою — «Regulae grammaticales antiquorum. Wien: Ioan. Winterburg, 1500. 4o». Після скасування багатьох релігійних орденів у 1784 році до колекції було долучено першодруки закритих 147 монастирських бібліотек, книги з яких надходили протягом 1785–1786 років. За станом на 1 березня 1786 року у бібліотеці Львівського університету з монастирських збірок було нараховано 620 інкунабул, з них видань 1465, 1469-75 — 24 , 1476-80 — 61, 1481-90 — 142, 1491–501 — 265, недатованих (прибл. 1480–1500) — 128.
При комплектуванні фондів бібліотек на той час Придворна Імператорська віденська бібліотека мала пріоритет у відборі. Тому найцінніші інкунабули, а разом з ними рукописи, стародруки відправляли до Відня. У травні 1785 року директор львівської бібліотеки Г. Ґ. фон Бретшнайдер пропонував список з 31 інкунабул 1465—1479 років, а 1786 року склав новий список для відправлення до Відня, в якому було 129 інкунабул.
За наступні 60 років фонд бібліотеки Львівського університету поповнювався завдяки купівлі та приватним дарам. У цьому була значна заслуга директора бібліотеки Ф. Стронського. З університетських хронік відомо, що бібліотека в серпні 1848 року зберігала 899 інкунабул, з яких після пожежі 2 жовтня 1848 року залишилося лише 205. До 1912 року додалося тільки 9 назв першодруків.
Значне збільшення колекції відбулося 1938 року, коли бібліотека Львівського університету здобула право на придбання дорогоцінного зібрання покійного графа Ю.-С. Козєбродського. У його приватній бібліотеці було 104 інкунабули, з них 11 не відомих у книгознавчій літературі, чимало видань, які збереглися у єдиних примірниках у світі: «Historia Alexandri Magni Germanica rerum enarratione Ioannis Hartlieb. Augsburg: Antonius Sorg, 8.VI.1478. 20»; «Ambrosius s. Epistolae. Libri 1-10 etc. Cum additione Georgii Cribelli. Milano: Leonardus Pachel, 18.XII.1490. 20»; "Breviarium Augustanum / Ed. iussu Frid. Hohenzollern. Ps. hiemalis. Augsburg: Erhardus Ratdolt, I.1493. 20" та інші. 1939 року разом бібліотекою теологічного факультету, у складі якої як депозит зберігалась бібліотека Львівського кафедрального костелу, надійшло 17 інкунабул. Зібрання інкунабул досягло 336 томів, але 1943 року під час нацистської окупації майже всі були вивезені до Кракова.
У бібліотеці залишилося 40 назв у 43 томах, у 1958 році 2 з цих інкунабул за обміном були передані бібліотеці Саратовського університету. Завдяки книгознавчим дослідженням фондів бібліотеки співробітниками відділу рукописних та рідкісних книг до збірки долучено ще 11 назв.
На 1 січня 2005 року збірка інкунабул нараховує 49 назв у 51 томах. Найстаріша інкунабула бібліотеки — «Nicolaus de Lyra. Postilla in universa Biblia cum expositionibus Guillemi Britonis et additionibus Pauli Burgensis… . Ps. 2: Psalterium. Straßburg: Johann Mentelin, 1472. 20». 1473 рік репрезентований у збірці виданнями учня та сподвижника Йоганна Ґутенберґа Петера Шеффера: «Augustinus Aurelius. De civitate Dei, cum commento Thomae Waleys et Nicolai Trivet. Mainz: Petrus Schöffer, 5. IX. 1473. 2o» та: «Vincentius Bellovacensis. Speculum historiale. Vol. 3-4. [Strassburg: R-typ. = Adolphus Rusch, ca 1473]. 20» з мистецькою оправою майстра Йоганна Ріхенбаха з Гейслінгена, виконаною близько 1481–1486 років для єпископа діоцезії Секкау в Штирії (Австрія) Маттіаса Шейта фон Вестерштеттена (1440—17 травня 1517).
Бібліотека має декілька інкунабул, які збереглися у дуже обмеженій кількості примірників у світі, а саме: «Defectus in missa. [Roma: Stephan Plannck, ca 1493/94. 8o»- відомо про примірник Національної бібліотеки Франції; видання «Breviarium Cracoviense. Nürnberg: Ioannes Stuchs, 1498. 8o», яке збереглося лише у 3 примірниках та 1 фрагменті; разом з ним оправлене видання краківського друкаря Яна Галлера «Officium in festo Immaculate Beatae Mariae Virginis. [Kraków: Jan Haller, 1509]. 8o», про існування якого було відомо тільки з архівних джерел.
Спеціальні фонди
У відділі рідкісних книг зберігаються також цінні спеціальні фонди, а саме:
Фонд «Єзуїтика» — архів Малопольської провінції Товариства Ісуса. Опрацьований у 1896 р. Євгеном Барвінським, польським бібліографом, використовувався як історичне джерело в праці польського історика Станіслава Заленського «Єзуїти в Польщі». Надійшов до бібліотеки після розформування в 1773 р. єзуїтського товариства. Документи з 1394 до 1780 р. — листування, заповіти, описи майна, яке належало закладам єзуїтів у Білій Церкві, Фастові, Кременці, Ярославі, Луцьку, Львові, Острозі, Самборі та інших містах.
Фонд «Тінеціана» — документи Львівського Тінеціанського монастиря з 1516 по 1792 рр. — листування, юридичні та економічні документи монастиря і декілька рукописів, що йому належали. Надійшов у складі книг, які були одержані з анульованих австрійським урядом 147 монастирів Галичини та Буковини (1784).
Фонд «Економія Самборська» — інвентарі, записи про ведення судових справ на теренах Самбірської економії 1598–1805 рр.
Фонд «Факти міста Снятина» — документи економічного та юридичного характеру з 1655 по 1813 рр.
Фонд Цісарсько-Кайзерської цензури — рукописні каталоги видань відомого львівського видавця Піллера, ХІХ ст.
Збірка церковнослов'янських рукописних книг (XV–XVIII ст.), придбана у Антона Петрушевича — 25 од. зб.
Збірка вірменських рукописів — 11 кодексів (XV–XIX ст.) і збірка східних рукописів — 22 кн. (XVII–XX ст.), що були придбані бібліотекою у професора університету Зігмунта Смогожевського 1926 року.
Збірка польського бібліофіла князя Йозефа Саби Козебродського, придбана бібліотекою 1936 року у вдови. Складається з 22 кодексів ХІІ-ХХ ст.
Фонд Леона Олександра Деспот-Зеновича, польського аристократа, — родинні документи, листи (XV–XIX ст.).
Фонд професора Т. Піня — листування з відомими діячами польської культури: письменником Леопольдом Стаффом, поетом Ф. Новицьким, письменником Владиславом Орканом.
Фонд Станіслава Борковського — польського вченого-природознавця — наукові праці, родинне та майнове листування — з 1815 по 1850 рр.
Видання бібліотеки
У бібліотеці засновано низку періодичних видань, присвячених різним бібліотечним темам, виходять також видання поза серіями.
Бібліотека публікує такі періодичні і серійні видання:
Вісник Львівського університету. Серія «Книгознавство, бібліотекознавство та інформаційні технології».
Visnyk of the Lviv University. Series «Bibliology, Library Studies and Information Technologies».
Серія «Біобібліографія вчених університету»
Серія «Українська біобібліографія. Нова серія»
Серія «Doctor Honoris Causa»
Серія «Каталоги книгозбірні»
Серія «Дрібненька бібліотека»
Серія «Мемуари і документи»
Література
Загальна література
Наукова бібліотека Львівського національного університету ім. Івана Франка: Матеріали до енцикл. / ред.: С. Макарчук; упоряд.: Н. Швець. — Л.: ЛНУ ім. І. Франка, 2005. — 196 c.
Наукова бібліотека Львівського державного університету ім. Івана Франка: Корот. довідн. — Л., 1959. — 41 с.
Архівні установи України: Довідник / Автори-укладачі О. І. Алтухова, С. І. Андросов, Л. С. Анохіна та ін.; ред. кол. О. С. Онищенко, Р. Я. Пиріг, Л. А. Дубровіна та ін.; упоряд. Г. В. Боряк, С. Г. Даневич, Л. А. Дубровіна та ін.; Державний комітет архівів України, Міністерство культури і мистецтв України; Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського НАН України. — К., 2000. — С. 194—196.
Archives and Manuscript Collections in the Microfiche / Ed. by P. Grimsted Kennedy. — Leiden, 1989. — Ser. 3: Soviet Ukraine and Moldavia.
Ghwalewik E. Zbiory polskie: Archiwa, biblioteki, gabinety, galerje, muzea i inne zbiory pamiatek przeszlosci w ojczyznie i na obczyznie. — Warzsawa, 1926. — Т. 1. — S. 390–393.
Les bibliothegues de Lwow: Apercu soimmaire / Direc. M. Eustache Gaberle. — Lwow, 1929. — P. 37—57.
Dudik A. Archive im Konigreiche Galizien und Lodomerien. — Wien, 1867. — S. 111—124.
Grimsted Kennedy P. Archives and Manuscript Repositories in the USSR. Ukraine and Moldavia. — Princeton, 1988. — B. 1. — P. 573—577.
Спеціальні колекції
Романски С. Влахобългарски рукописи въ Львовската университетска библиотека // Периодическо списание на Българското книжевно дружество въ Софиа // 1910. — Т. 71, № 7/8. — С. 587—610. — [Окреме вид.: София, 1910. — 24 с.]
Савченко А. Коллекция ибадитских рукописей Научной библиотеки Львовского государственного университета им. И. Я. Франко: Науч. докл. / АН УССР. Ин-т философии. — Препр. — К., 1988. — 19 с.
Гаркавець О. Вірмено-кипчацькі рукописи в Україні, Вірменії, Росії: Кат.— К., 1993. — 328 с.
Інкін В. Ф. Архів Самбірської економії // ЗНТШ. — 1996. — Т. CCXXXI: Праці Комісії спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін. — С. 107—146.
Люзняк М. Поширення української книги Товариством «Просвіта» на Лемківщині у 30-х роках XX ст. [Огляд фонду № 122, Товариство «Просвіта», ЛНБ НАН України] // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. іст. — 1999. — Вип. 34. — С. 487—493.
Люстрації королівщин українських земель XVI–XVIII ст.: Матеріали до реєстру рукоп. та друкованих текстів / Уклала Р. Майборода. — К., 1999. — 316 с.
Швець Н. Історія формування картографічної збірки Наукової бібліотеки ЛДУ ім. І. Франка // Картографія та історія України: Зб. наук. праць. — Львів, 2000. — С. 234—235.
Колекція інкунабул
Denis M. Die Merkwürdigkeiten der k. k. garellischen öffentl. Bibliothek am Theresiano: In 2 Bd. Wien, 1780. Bd. 1. — S. 33—41;
Bretschneider und G. van Swieten: Ein Beitrag zur Geschichte der Universitäts-Bibliothek in Lemberg // Mitt. ÖVfB 1906. — S. 11—30;
Barwiński E. Katalog inkunabułów Biblioteki Uniwersyteckiej we Lwowie. Lw., 1912. VIII, 25 s., 3 tabl.;
Piekarski K. Inkunabuły i Polonica XVI wieku w bibliotece Katedralnej we Lwowie // Silva rerum. — 1927. — T. 3, maj. — S. 69—72;
Mękarski S. Drogocenny księgozbiór // Pion. — 1938. — Nr. 47;
Jędrzejowska A., Kotula R. Katalog inkunabułów Biblioteki Uniwersyteckiej we Lwowie. Przybytki z lat 1923–1938. — Lwów, 1940;
Максименко Ф. П. Першодруки (інкунабули) Наукової бібліотеки Львівського університету. Каталог. — Львів, 1958. — 32 с.;
Triller E. O inkunabułach w zbiorach lwowskich // Rocz. bibl. — 1867. — Z. 1-2. — S. 183—185;
Швець Н. Зведений каталог інкунабул, що зберігаються у бібліотеках та музеях Львова. — 2002 (рукопис);
Kotula R. Ein bisher unbekannter Richenbach-Einband aus der Sammlung der Universitätsbibliothek in Lwów (Polen) // Archiv für Buchbinderei. 1939; № 39. — S. 79—81, 156—157;
Швець Н. Примірник Краківського бревіарію 1498 р. у НБ ЛУ // Зб. Праць РРК, С. 41-62; НБ ЛНУ рук. 255 IV; Архів бібліотеки ф. 31, оп. 4, 226, 400/1.
.JPG)
