Share to: share facebook share twitter share wa share telegram print page

 

Нахарар

Нахара́р (вірм. նախարար, буквально: «первісний», «первородний») — вірменський шляхетний титул.

Історія

  1. Глава спадкової придворної служби-нахарарства при царському дворі у Вірменії чи королівському дворі в Кілікійській Вірменії. Почесна посада нахарара була прерогативою найбільш впливових великокняжих родів і передавалась у спадщину від батька старшому синові.
  2. З часом під нахарарами почали розуміти загалом представників вищої аристократії стародавньої Вірменії, глав аристократичних родів. В такому сенсі це звання стало аналогом мецамеца, ішхана, патріка, архонта й меліка.
  3. Представники крупних княжих родів і спадкові правителі гаварів у Великій Вірменії[1], дворянин — начальник області.

Найчастіше нахарар втілював усі три вищезазначені значення цього слова.

Сучасність

Нині термін «нахарар» вживається у відношенні до міністрів, тобто міністр у Вірменії йменується нахараром, так само як і міністерство — нахарарством (вірм. նախարարություն [нахарарутюн]).

Примітки

  1. ВРЕ[недоступне посилання з липня 2019]
Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya